Лідер партії/блоку: Симоненко Петро Миколайович 

Кіровоградський обком (0522) 32-11-25

Офіційний сайт КПУ: http://www.kpu.ua/

Дата заснування Комуністичної партії України (КПУ) - 19 червня 1993 року. Тоді ж, у ході проведеного в Донецьку І з'їзду, делегати обрали Петра Симоненка першим секретарем Центрального комітету КПУ. Дата реєстрації Міністерством юстиції Україні - 5 жовтня 1993 року; видано Свідоцтво № 505. 

Лідерами є перший віце-голова Верховної Ради України Адам Мартинюк, колишній перший секретар ЦК Компартії України Станіслав Гуренко, Євген Мармазов, Валентин Матвєєв, Катерина Самойлик, Петро Цибенко. 

КПУ фактично стала наступницею Компартії України, що входила до складу КПРС. 

Хоча на виборах Президента 1994 року комуністи й підтримали Леоніда Кучму, та за років президентства Леоніда Кравчука й Л.Кучми Компартія перебувала в опозиції до влади. В даний момент комуністи входять до складу правлячої парламентсько-урядової коаліції. 

У політичної сили розгалужена мережа організацій - крім того, що у всіх областях країни, Севастополі та в Криму є регіональні відділення, також налічується 594 офіційно зареєстрованих відділення на місцях. 

Виступивши як ідейна і організаційна спадкоємиця Комуністичної партії, яка діяла в Україні до антиконституційної заборони в серпні 1991 року, об'єднавши в своїх рядах переконаних прибічників комунізму, Компартія Україна підхопила прапор боротьби за соціалізм і вже незабаром після реабілітації позиціонує себе як антиолігархічну й жорстко опозиційну силу. Проігнорувавши в 2000-2001 роках акцію протесту "Україну без Кучми", яку спільно проводили права опозиція та Соціалістична партія, комуністи в той же час організували альтернативну "акцію протесту лівих сил". 

Керівництво КПУ вимагало оголошення імпічменту главі держави Леоніду Кучмі і прийняття поправок до Основного Закону щодо обмеження повноважень Президента. 

На виборах Верховної Ради України 1998 року народними депутатами стали 123 представники КПУ, з них 84 - за партійним списком і 39 - по одномандатних виборчих округах. 

У ході виборів Верховної Ради 2002 року політсилі вдалося отримати підтримку 20,01% виборців у багатомандатному загальнодержавному окрузі. 

На виборах Верховної Ради 2006 року свої голоси за КПУ на чолі з П.Симоненком віддали 3,66% виборців. У нинішньому парламенті фракція комуністів складається з 21 депутата. 

На дострокових парламентських виборах-2007 КПУ підтримали 5,39% виборців (27 мандатів). 

Головний комуніст країни кілька разів йшов на вибори Президента України. На президентських виборах-1999 лідер КПУ П.Симоненко, який отримав підтримку 22,24% українців, у першому турі виборів вийшов на друге місце. Однак за результатами голосування у другому турі з 37,8% голосів виборців поступився Л.Кучмі. 

У 2004-му за П.Симоненка проголосували 4,97% виборців, і за підсумками першого туру він вибув з подальшої боротьби. 

Після приходу до влади В.Ющенка лідер КПУ виступив з низкою заяв про дискредитацію в Україні поста Президента і про те, що його слід усунути. Паралельно з цим П.Симоненко відстоює ідею імпічменту Президенту В.Ющенку, хоча відповідна законодавча база для цього в країні відсутня. 

Після парламентських виборів-2006 фракція Компартії у Верховній Раді разом з соціалістами та регіоналами організувала так звану "Антикризову коаліцію". Втім, протрималася вона не так уже й довго: через масовий вихід народних депутатів із фракцій БЮТ і "Наша Україна" В.Ющенко ініціював припинення повноважень Верховної Ради V скликання та дострокові парламентські вибори, що викликало нову хвилю різких заяв П.Симоненка на свою адресу. 

На дострокові вибори-2007 П.Симоненко вирішив повести свою політсилу самостійно, не блокуючись ні з якими іншими партіями. 

П.Симоненко є противником вступу України до НАТО і Світової організації торгівлі (СОТ), руху до Євросоюзу, водночас він - прихильник тісніших контактів з Росією. Економічна доктрина Компартії Україні грунтується на дотуванні державою практично всіх сфер економіки, освіти, науки і медицини. 

Лідер Компартії П.Симоненко - уродженець Донецька. Почавши там трудову і комсомольську, а потім - і партійну кар'єру, в березні 1994 року вперше стає народним депутатом України (по Червоноармійському виборчому округу). У Верховній Раді традиційно очолює фракцію КПУ.