Певно такий буде результат жорсткого  тиску канцлера ФРН на нашого Президента з вимогами перевести у хронічний, заморожений стан війну на Донбасі.

Адже припинення в односторонньому порядку бойових дій проти терористів, яке плавно переросло у перемови з бойовиками, стало де-факто визнанням їх реальними представниками інтересів  7 мільйонів громадян України, що проживають на Сході.

Це звісно неабияк порадувало Великого кремлівського «Ла-ла-ла», та можливо нормалізувало сон фрау  Меркель. Однак  вже через 20 днів після інавгурації поставило перед прихильниками Майдану по всій Україні дуже непросте запитання. Чи не даремно  радів український народ успішному  завершенню  виборів  вже у першому турі?  У бувших кандидатів президентських перегонів від революційного  Майдану  в передчутті росту рейтингів у геометричній прогресії , з’явилося друге дихання та ніби виросли за спиною крила.

Тому що дивлячись на відео залишки збитого під час перемир’я  гвинтокрила  Мі – 8 , та на  похорони військових по всій Україні, мільйони українців чи не вперше за місяць всерйоз задумались. А чому я  взагалі не проголосував  наприклад за Яроша, Ляшка, Тягнибока, чи бодай за Гриценка, а як лох повівся на пропагандистську акцію виборів в один тур?

Чинний Голова Верховної Ради України зрозумівши, що  в нього з’явився шанс передати можливо в мирний час і почесний, та в теперішніх умовах дуже сумнівний титул «Пастора» іншій особі,  радісно  повідомляє про власну непричетність до переговорів з терористами.

І це дуже тривожна тенденція для нині діючого головного нашого керманича. Як говорить сучасна українська політична приказка «Бережи рейтинг з першого дня влади».  Зрозуміло, що гарант намагається показати,  що він виражає інтереси всіх верст населення та регіонів держави. Та такого в Україні не буває.

 Дійсно – всі в Україні хочуть миру. Всіх в Україні лякає війна на Донбасі. Але потрібно врахувати один нюанс, що їх ще в більшій мірі лякає війна на території власної області – Запорізької, Дніпропетровської чи Кіровоградської  і т. д. Тому населення Центральної, Північної та Центральної України, особливо ті, чиї рідні та знайомі не служать на Сході, найбільше не бажає Югославського варіанту в Україні, переведення військового конфлікту у хронічний стан та збереження протягом десятиріч загрози тероризму по всій країні.

Тому, в дійсності  більшості народу «мирний план Порошенка» до великої лампочки. Люди інтуїтивно відчувають, що лише рішуче зачистивши Донбас від терористів,  можливо сподіватись на поступове настання спокою та безпеки в нашій державі.

Тривале перемир’я на Сході, із щоденними обстрілами та вбитими нашими вояками,  на думку експертів неминуче приведе до деморалізації армії, що  ледве почала ставати на ноги. Однак глибокодумні  роздуми на тему  буде чи не буде восени Третій Майдан та бунти військових,  це  ворожіння на кавовій гущі.

Тримання держави місяцями чи й роками  у підвішеному стані, внесе такі зміни у рейтингах гаранта та пов’язаних з ним політичних сил, що про проведення дочасних парламентських виборів йому краще буде забути.

Перед Петром Олексійовичем стоїть історичний вибір – чи дослухатися до порад лідерів Європи та США  та повести Україну шляхом Югославії. Чи рішуче, незважаючи на Путіна, не економлячи боєприпасів,  швидко та переможно завершити АТО.

Тому що як висловився в ефірі 5 каналу бувший високо посадовець МЗС України Олег Волошин : «Україна потрібна Європі як незалежна держава, але в яких кордонах, це вже інша справа». «Краще погане перемир’я, ніж хороша війна» . «Головне що б не стріляли, та в Європу сотнями тисяч не побігли біженці». «Головне, щоб діжка з лайном не вибухнула та не облила Європу».

 Як бачимо Європа егоїстична та деспотична. Рішення Ангели Меркель про включення в переговорну групу В.Медвечука, з яким звісно відразу слухняно погодилась українська сторона,  показало широкому загалу, хто власне визначає українську політику. Пропозиція Меркель на час перемир’я забезпечити моріторинг блок постів спостерігачами ОБСЄ говорить про те, що справу вирішення майбутнього Донбасу  Європа прагне відкласти у довгих ящик по прикладу Абхазії чи Придністров’я.

 Чи виконає Гарант територіальної цілісності України вказівку старших Західних друзів - побачимо в найближчий час. Єдине обнадіює, що вся риторика інформаційних та аналітичних програм  5 Каналу, який  належить Порошенкові свідчить,  що можливої здачі національних інтересів не буде. Мудрий Порошенко не поведеться, як повелася в 2009 році леді Ю., на вмовляння  лідера Європи. Згадаймо подальші невтішні  етапи  біографії Юлі, що стрімко підписала, лише  ради того щоб Європа не померзла зайвий день, кабальний  газовий контракт.  Будемо сподіватися, що 5-й Президент України на подібні граблі не наступить. Рискне ослухатися «шановну фрау» та збереже реальну Єдність України.

                                                                                                                                         Василь Довганенко.