Сьогодні, 3 лютого, прихожани двох найбільших кіровоградських церков – Кафедрального собору Різдва Христового та Благовіщенського собору – на деякий час закинули усі домашні справи, щоб влитися у стрій хресної ходи за мир в Україні. Особливість цієї виправи від храмових служб та низки подібних заходів загалом – в образах, на які покладено місію небесного заступництва. Справа в тім, що більшість з них написано ченцями обителі на священній горі Афон (Греція) – із думками про нашу країну і щирими зиченнями близького кінця кровопролиття.
«Образи засвідчують волю Вселенського православ'я, – коментує подію отець Іоан Верескун, священник Благовіщенського собору, – на кінець цій війні. Під час роботи над ними читалися певні молитви, фактично передавалося благословення звідти сюди. Ікони «Пантанас» (перекладається як «Всецариця») та святого Миколи-Чудотворця наділяють внутрішньою силою воїнів, дітей, поранених та всіх, кому довелося зазнати поневірянь вимушеного кочового життя – бути біженцем. Натомість образ «Отрады и утешения» опікується душами психологічно травмованих людей. Однак хочу застерегти: ми не скеровуємо паству поводитися у святині, ніби в аптеці. Мовляв, на всякий недуг є своя таблетка – бери і вживай... Вкрай спрощене розуміння речей, якщо не невігластво. Головне – щире звернення до Бога».
Почали о пів на 11-у ранку з короткого звернення отця Євгена, настоятеля нового храмового комплексу поблизу пам’ятника Ангелу-охоронцю. Служитель попросив вірян віднестися до цієї ходи як ніколи серйозно: не витрачати часу в автобусі на мирські балачки, молитися з відкритими серцем і душею, дорогою – співати акафісти. «Комусь це може врятувати життя. Об’єднаймо зусилля, як це роблять в інших великих містах України».
Процесія із трьох пасажирських автобусів і невеличкою «хвоста» автівок позаду – спеціально «збилися з курсу», аби підтримати одновірців – спочатку об’їхала Кіровоград навкруг, зупиняючись на молебень з винесенням ікон біля кожного дорожнього знака-покажчика, оформленого у вигляді стели. Бобринецьке та Маловисківське шосе, висілки Лісопаркової… Згодом навідалися в обласний онкодиспансер (район Катранівки), до місцевої дерев'яної церкви. Кінець мандрівці покладено на останках військового укріплення святої Єлисавети (комплекс Фортечні Вали), з яких, власне, і почалася історія Кіровограда.
Валентина Голованьвологість:
тиск:
вітер: