Уже більше року фактично триває неоголошена війна в Україні, яку розв'язала на її території країна-агресор РФ. За весь цей час суспільство разом із нашими захисниками пережило багато подій. Були і гучні перемоги, і прикрі поразки, були і зради вищого військового керівництва, і неймовірна звитяга українських воїнів. Вся Україна згуртувалась і допомагає армії, віддаючи останні копійки, проте, є й ті, хто продовжує грабувати країну. 

Все це позаду і все це ще буде попереду, але, перемога буде за нами. Це дав зрозуміти кіровоградський волонтер та лідер ГО "Народна самооборона "Кіровоград" Володимир Муравйов, який погодився розповісти нам про цей рік з точки зору громадського активіста. Зокрема, він підбив своєрідні підсумки своєї діяльності за весь цей час і результати вийшли вражаючими. 

Так, на лінію фронту лише продуктів було відвезено його активістами близько 70 тонн. А крім цього, на фронт були передані ще тонни шкарпеток, курток, одягу, взуття, нижньої білизни, рацій, буржуйок, матраців, медикаментів та ін. За рік до цієї справи долучились небайдужі люди зі всієї області. А в селах наших захисників почали регулярно забезпечувати домашньою випічкою та консервацію. До цього нещодавно долучилась і "Кулінарна сотня", сухі супи та борщі якої стали просто незамінними на полях боїв, через швидкість приготування та свою поживність. 

А почалось все в кінці квітня минулого року, коли перші члени "Народної самооборони" пішли воювати. Тоді Володимир і розпочав збирати та надсилати своїм побратимам необхідну допомогу. З того часу він здійснив близько 45 поїздок у зону АТО, які відбувались практично кожного тижня. Інколи бувало і по декілька рейсів, а інколи приходилось відкладати їх через ремонт автомобіля, адже розбиті військові дороги - не кращим чином відображаються на справності ходової. 

Втім, не зважаючи на всі проблеми, волонтери продовжували свою справу і зупинятись не збираються. Тим паче, що вони завжди забезпечені приміщенням та пальним завдяки Миколі Онулу. Крім того, дуже допомагають фермери Кіровоградщини. А інколи гроші виділяють навіть чиновники. 

Але, за словами Володимира, це все ніщо у порівнянні з дитячими малюнками та листами, хоч воїни також дуже вдячні кіровоградцям за їжу, одяг і воду, які вони для них збирають. "Був навіть такий випадок, коли ми приїхали до бійців, які 5 днів сиділи фактично без їжі і води. Проте, коли ми почали діставати із машини продукти та речі, то вони, побачивши дитячі малюнки, кидали все і починали спочатку роздивлятись їх", - каже Муравйов. Діти - просто колосальна підтримка для наших бійців. Саме завдяки їм, оборонцям України вистачає сил і мужності триматись і далі, не зважаючи ні на що. 

В основному група Муравйова доправляла вантажі до прифронтового Маріуполя та прилеглих до нього територій. Там вони встигли познайомитись і здружитись із бійцями 72-ої бригади, де служить багато кіровоградців. Також завжди раді були бачити наших волонтерів українські прикордонники, які служать на тій ділянці фронту. 

Та інколи їздили і в інші гарячі точки. Так, одного разу довелось відвозити поранених бійців під час сумнозвісного Дебальцівського котла. Тоді, це було морально дуже важко пережити, адже довелось побачити і смерть. Втім, надію на краще активістам завжди давали самі бійці, адже не зважаючи на смерті побратимів і, часами, абсолютно некомпетентне керівництво, вони готові і надалі захищати свою країну і вірять, що неодмінно переможуть у цій війні. 

Андрій Вергуленко