… Саме з таких слів вирішив розпочати свою першу писанину та поділитися нею.На сьогоднішній день відбувається багато цікавих процесів, каталізатором яких став Євромайдан. І я маю на меті зробити наголос саме на проблемах «Партії Регіонів», а точніше на одній із них – кадровій. В продовж довгого часу «Партія Регіонів» колола різні політичні сили, як на мене, підкидуючи різним своїм «опозиційним» лідерам фінансування, використовуючи при цьому підставних осіб. Для прикладу – протекція Ляшка колишнім головою адміністрації президента Сергієм Льовочкіним (не виключаю і матеріальну допомогу). Про це в ефірі «Громадського ТВ» розповів Савік Шустер, відповідаючи на питання Мустафи Наєма. Він також розказав про те, що в списках на ефіри, які подавалися з Банкової, серед регіоналів, неодноразово було прізвище Ляшка. Зі слів ведучого шоу за розрахунком Льовочкіна лідер Радикальної партії є прямим конкурентом Яценюка, тож потенційно може відтягувати у нього частину електорату. В такий спосіб була розколота та в результаті повністю розвалена «Наша Україна», частково розколота «Батьківщина» та ще в 90-х роках розвалений «Народний Рух України». Ще рік тому в ЗМІ постійно можна було зустріти інформацію про можливі розколи серед парламентських партій – УДАР, Батьківщина та Свобода. І звичайно передумови в середині кожної із цих політичних сил абсолютно можливі: амбіції, гроші, влада… сприяють таким процесам, як би не «але»… Цим «але» нещодавно став саме Євромайдан. Як на мене, в перше за історію незалежності нашої держави Україна отримала ворога. Як відомо, ворог примушує згуртуватися. Так наприклад, у США таким ворогом є тероризм, а Україна отримала абсолютно бандитський режим і це, як результат, згуртувало її. А от Партія Регіонів почала тріщати навіть не по швам. Від неї почали відлітати шматки. Ми можемо згадати скільки було заяв про вихід із лав ПР після подій 30 листопада, але відповідальність за свої слова понесли лише Давид Жванія, Інна Богословська та її громадянський чоловік Володимир Мельниченко. Заяву про вихід із фракції написав і депутат Я. Сухий, але наступного дня її відкликав. На черговому недільному віче відзначився депутат, який обирався від Кіровоградської області, Віталій Грушевський. Народний обранець виступив зі сцени Євромайдану з закликами та словами підтримки на адресу протестуючих, а по завершенню ведучий оголосив, що Віталій Грушевський вийшов з фракції ПР і (тут важливий момент!) Грушевський цього не заперечив. Нардеп повернувся до мікрофона та виголосив ще декілька важливих тез. Серед них: «мій принцип життя – зрадив один раз, будеш зраджувати по життю» та «якщо Партія Регіонів вважає, що я говорю не правильно, хай мене виключає, але я з народом України». Побачивши цей виступ, я відразу дуже сильно здивувався і переглянув його ще кілька разів, потім перевірив список депутатів на наявність ще одного Грушевського у ВР і випадково натрапив на так званий «закон про амністію Мірошниченка». Як відомо, регіонали проголосували за цей документ лише після візиту Януковича у ВР та цікавого коментаря В.Олійника – «якщо вистачить грошей, ми проголосуємо за свій закон». Так от, важливим у цій ситуації є те, що Грушевський не голосував за цей закон. Із цього всього я роблю висновок, що Грушевський мав неузгодженості з ПР і на Віче йшов з чіткою позицією, а змінити свою думку йому довелось вже після виступу на Майдані. За певних обставин свою позицію змінював і Я. Сухий.На сьогоднішній день ми чуємо від опозиції про те, що депутати від ПР (близько 50 осіб) готові голосувати разом із опозицією (є думка, що це депутати наближені до олігархів та ряд мажоритарників), але з іншого боку голосування не відбувається – представники «регіонів» і комуністів затягують цей процес. Навіщо? Як на мене, то депутатів від «регіонів» тримають у страху. Не виключаю варіант страху перед фізичною розправою. Так можна швидко змусити того чи іншого депутата повернутися до лави партії. На наших очах народні обранці перетворились на ляльок в театрі, рішеннями та діями яких маніпулюють ляльководи з Банкової.А відсутність рішучих дій - це також діяльність. Іншими словами те, що зараз в країні не відбувається суттєвих кроків, лише на руку ПР. В такому аморфному стані в країні продовжуються безчинства з боку партії влади: поки у ВР ідуть переговори, країна деребаниться. За подібним сценарієм зараз по Кіровограду йдуть рейдерські захоплення (не здивуюся, якщо вони є і в інших областях), відбуваються судові процеси над учасниками Євромайдану.Але питання в іншому – як довго Янукович зможе тримати своє найближче оточення в страхові? За всім словоблудством головних партійних рупорів Чечетова, Олійника, Бондаренко та Царьова очевидно, в партії є ще свідомі люди, які себе поважають і вічно гнутись під тиском президента та його оточення не стануть. Побудована на комуністичних принципах ПР з своєю псевдо «одностайністю» потроху йде на дно. Майдан змусив еволюціонували не лише суспільство, але і парламентарів. Тож не за лідером тепер останнє слово, а за окремими партійними кадрами. Це незворотній процес, питання лише у часі. Як би там не було, але декому з депутатів вдалось вийшли з партії «Р»! Особисто моя думка така, що такій партії залишилося не довго.Михайло та Катерина Мицюк
