Розгляд резонансної справи братів Дяченків, яких обвинувачують у тому, що вони нібито хотіли забрати дорогоцінне життя нардепа Станіслава Березкіна за допомогою «бімби», триває. Лише так, по-азарівськи можна назвати непрацюючий вибуховий механізм, який сторона обвинувачення та суд вперто продовжують вважати смертельно-небезпечною зброєю, що здатна була ліквідувати людину таких вагомих розмірів, як Березкін. Хіба що брати мали намір кинути цією «бімбою» йому, наприклад, в потилицю і набити тим самим величезну гулю. Втім, вирішувати це доведеться судді.
Читайте також: Брати Дяченки, що нібито намагались вбити нардепа Березкіна, вщент "рознесли" доводи обвинувачення. ФОТО, ВІДЕО
А допоки, після вчорашнього засідання та висвітлення додаткових абсурдних фактів цієї справи, картина вимальовується приблизно така: брати Дяченки сидять вже майже 2 роки за ґратами через протоколи, які складені з численними порушеннями та містять відверто неправдиві дані, непрацюючу вибухівку, що фактично можна кваліфікувати як муляж, і «галюцинації» слідчого, через які у справі братів і виявляється стільки абсурдних моментів.
Читайте також: Брати Дяченки, що нібито намагались вбити нардепа Березкіна, довели – справа проти них фальсифікована. АУДІО
Ми вже писали в минулих статтях про несправність вибухового механізму, порушення складання протоколів, очевидну недопустимість доказів та відверте залякування свідків нині люстрованим заступником начальника СБУ області Сергієм Ткачуком, на які суддя Бурко реагував, м’яко кажучи, не дуже активно. Це як в тому анекдоті: «Ти, що спиш? Ні, я просто дуже повільно кліпаю очима».
Читайте також: Справа нардепа Березкіна: брати Дяченки довели порушення в протоколах та фальшивість бомби. ВІДЕО
Вчора ж до величезного набору «недодоказів» додались ще матеріали огляду місця події (ОМП) та записи із камер на автостанції АС-1. Зокрема, було показано нібито місце знищення так званої вибухівки.
За версією слідства, пакунок із механізмом нібито був знищений із застосуванням гідрогармати, з якої, вочевидь, вистрілили у пакет із ймовірним вибуховим механізмом. Принаймні на фото до знешкодження на пустирі стояв саме пакет, а після цього вже були розкидані частини його вмісту. І взагалі, самого процесу знищення в матеріалах справи не було – він дивним чином ніде не знайшов відображення. Є лише інформація про «до» та «після» знищення пакунка.
Читайте також: Справа нардепа Березкіна: брати Дяченки викрили порушення слідчих та можливих фальсифікаторів справи. ВІДЕО
І навіть тут ті, хто створювали 54 томи кримінальної справи братів, примудрились допустити чимало помилок та порушень. Та для початку варто уточнити, як саме діє гідрогармата. Це зброя, яка випускає струмінь води із швидкістю від 300 до 1000 м/с. В залежності від її калібру та модифікації, вона може вистрілювати водяним зарядом масою від 230 до 500 грам. Тобто, ця гармата вистрілює як мінімум склянкою води. На фото, яке ми отримали із власних джерел, жодних слідів води не видно.
Але про це має розказати експерт. Про інші ж, більш очевидні нестикування, розповіли самі брати Дяченки.
Читайте також: Справа братів Дяченків: люстрований заступник начальника СБУ залякував свідків для «потрібних» показів. ВІДЕО
Один із них, Павло, звернув увагу суду на те, що на відео, яке було зняте після «міфічного» знешкодження вибухового механізму, показано усіх присутніх учасників цього процесу. Там було чітко видно, що серед них не було ні слідчих, які нібито брали в цьому участь, ні біолога, ні понятих – лише співробітники міліції. Крім того, виникають величезні сумніви щодо знищення самого пакунку, адже деякі частини вибухівки, зокрема тротилові шашки, мобільний телефон та коробка із мигаючою лампочкою лежали за 70 метрів від місця знешкодження, а фольга, листки паперу формату А4 та картонні коробки чомусь залишились на місці надпотужного пострілу гармати.
Також здивувало те, що предмети під час огляду місця події дивним чином то зникали, то з’являлись знову, про що свідчать фото. Крім того, в самому протоколі чек, який нібито знаходився спочатку під телефоном за 68 метрів від знищеного пакунку, потім якось перемістився до місця знешкодження. Також ніде не було знайдено записку із написом «Березкін Станіслав», про яку згадували слідчі.
Та найбільше шокувало, коли брати нагадали суду про ще одне фото, якого не виявилось на диску. Це світлина з якогось кабінету, де чомусь «вивчались» елементи так званої вибухівки. Вона було представлена слідством, як фото з місця події. Проте, після того, як фотоекспертиза довела, що воно дійсно було зроблено в приміщенні, зображення десь зникло. Але нам вдалося дістати цей «шедевр», який дає зрозуміти, що докази, які за всіма процедурами і нормами мали опечатуватись на місці та вкладатись у герметичні пакети, спокійно досліджувались у якомусь кабінеті, що є грубим порушенням чинного законодавства.
І нарешті, сам протокол. В ньому зазначено, що слідчі дії проводились нібито із 13:30 до 16:30 год. Як повідомив нам громадський активіст та свідок у цій справі Сергій Чубченко, при його допиті слідчими СБУ вони самі проговорились, що прибули на місце події лише о 16:30 год. Тобто, при слідчій процедурі вони присутніми практично не були, що вже фактично свідчить про фальсифікацію даного документу, за який братам і «вліпили» 112 статтю.
Та кадри із відео камери АС-1 виявились ще більш абсурдними. Точніше не самі кадри, а висновки, які з них зробив нібито професійний слідчий в званні підполковника СБУ. Перше відео, що демонструвалося, взагалі було змонтоване, адже час на відео постійно перескакував. На ньому якийсь чоловік у чорному зимовому одязі з пакетом у руках на відстані близько 60 метрів прямував у бік автостанції. На другому цей чоловік заходить у приміщення, де знаходяться туалет та камери схову із пакетом, а через 2 хвилини виходить без нього.
Так от, слідчий Каменський, як не важко здогадатись, зробив висновок, що це Павло Дяченко, який ніс пакунок із «вибухівкою» до камери схову. І це при тому, що чоловік знаходився на такій відстані від камери, що визначити особу було неможливо. Але не для Каменського. Він, як справжній «професіонал», порівняв висоту косяку двері із зростом обвинуваченого і точно визначив, що чоловік мав 175 см. Свій геніальний висновок слідчий підтвердив інформацією із поліклініки СБУ, де містяться дані Павла. Проте, він не звернув увагу на той факт, що тоді Павлу Дяченку було 17 років і з того часу він підріс до 178 см. Коли ж це стало відомо, то цей висновок зник із справи. Натомість з’явилось нове заключення «експерту» про те, що рухи чоловіка на відео схожі на рухи Павла. Притому порівнювались рухи людини в зимовому одязі, що знаходилась на відстані 60 метрів та Павла Дяченка у звичайному костюмі, що вже є абсурдом.
Крім того, адвокат Оксана Сьора звернула увагу на те, що у чоловіка був пакет білого кольору. Цей момент чітко зафіксувало відео. У справі ж фігурує рожевий пакет. І не потрібно бути експертом, щоб це визначити. Але прокурор заперечив і сказав, що без спеціаліста тут не розібратись. Втім, тут слово взяв Андрій Дяченко і все ж таки наполіг на тому, що експерт тут буде зайвим, адже у справі Павла написано, що то саме він заносив пакет у приміщення, а у справі Андрія вказано зовсім протилежне – що це Андрій поклав у камеру схову вибухівку. Цього разу прокурор промовчав. Але це ніяк не вплинуло на рішення судді Бурко, який, здавалось, почув лише сторону обвинувачення і вирішив таки дочекатись коментарів експертів. Не вплинула на Бурка також і заява Павла про те, що у справі чомусь немає записів з інших камер, які доводять, що людина на відео – це не Павло і не Андрій Дяченки.
Також слід згадати і про маршрут слідування Павла Дяченка із трьома різними номерами телефонів. У справі вказано, що він за один і той самий проміжок часу їхав трьома різними маршрутами і потім здійснив дзвінок із вулиці, якої в тих маршрутах взагалі не було. Проте жодна з камер спостереження на цих вулицях не зафіксувала ні Дяченка, ні його авто у вказаний проміжок часу. Але риторичне питання до суду «Ми що, по повітрю переміщуємось?» також залишилось непоміченим.
Щоправда, цього разу головуючий суддя Бурко прийняв клопотання братів про те, щоб першочергово заслухати учасників знешкодження вибухівки, хоч прокурор і був проти цього. Втім, це не зіпсувало йому настрою, адже пан Руслан зазначив, що спочатку будуть вивчатись трафіки з телефонів за участю експерта, а вже потім – допитуватись особи, які були зазначені в протоколі ОМП. А якщо поглянути на розклад засідань по цій справі, то наступне відбудеться 12-го листопада. Після цього брати до зали суду потраплять аж 2-го грудня…
