Вчора, 16-го вересня, в Кіровськомурайонному суді м. Кіровограда відбулось чергове засідання по непростій, м’яко кажучи, справі братів Дяченків. Півтора роки тривало досудове слідство, під час якого обидва чоловіки утримувались в СІЗО – такий злий жарт зіграла з ними їхня робота в СБУ. На думку судді та обвинувачення, брати могли переховуватись від слідства, якщо їх випустити на поруки. Варто зазначити, що на рішення слуг Феміди за весь цей час жодного разу не вплинули доводи захисту.

Читайте також: Через забаганку екс-регіонала Березкіна до СІЗО кинули двох невинних людей. ФОТО

Лише вчора представник прокуратури дійшов до того, щоб висунути братам обвинувачення, яке більше було схожим на сценарій голівудського бойовика, в якому двоє братів вирішили позбавити життя чесного та відданого громаді нардепа Станіслава Березкіна, що з величезною віддачею рвався захистити інтереси кіровоградців і забрати в Дяченків земельну ділянку, яка їм, на думку Березкіна, не належить. Хоча перший суд, який виграв Павло, старший з братів, визнав, що Березкін незаконно проклав через ділянку Дяченко залізничну колію, яка вела до одного з його підприємств. Мабуть, це також було зроблено «в інтересах громади».

До слова, фіксувати на камеру процес не дозволили.

Як би там не було, прокурор зачитував цей «сценарій» цілу годину лише для Павла. Після цього суд попросив зачитати  «коротку версію» для Андрія. Прокурор нібито навіть погодився, але все одно вирішив, що таку вражаючу історію варто послухати двічі, і знову витратив майже годину на те, щоб присутні почули про «злочинну змову проти слуги народу».

Читайте також: Кіровоград: «замовлених» нардепом братів Дяченок залишили за гратами

Якщо бути лаконічним, то все це виглядало приблизно так: нардеп Станіслав Березкін дізнався, що брати Дяченко нібито незаконно отримали у володіння земельну ділянку. Керуючись інтересами громади, він ініціював перевірку, після чого на неї було накладено арешт до з’ясування всіх подробиць. Після цього брати вирішили продати цю землю Березкіну. Але чесний нардеп відмовився, бо не міг купити те, що нібито належить громаді. Дяченки, не довго вагаючись, вирішили за такий зухвалий вчинок позбавити народного обранця життя, вигадавши надскладний план. Вони, як в кращих бойовиках, змайстрували саморобний підривний пристрій, який підклали в камеру схову на автовокзалі, після чого зателефонували Березкіну і повідомили про «цінну інформацію», яка там на нього чекає. Ну а далі, мабуть і так зрозуміло: нардеп, згоряючи від цікавості, біжить на вокзал, відкриває камеру, бере пакунок, де знаходиться телефон, на який дзвонить один з братів, побачивши обранця у відеокамеру, спеціально встановлену, щоб стежити за місцем події. І все – Березкіна більше немає. Після такого все, напевно, мало бути для братів добре – ділянка залишається у їх власності, нардепа нема, справа закрита. Приблизно такою була версія обвинувачення.

Варто зазначити, що жоден з братів з нею не погодився і не визнав своєї провини. Суддя також запитав Павла Дяченка про те, чи зрозуміла йому суть звинувачення, на що він відповів: «Ні, не зрозуміла». Але це, здається, пройшло повз вуха судді. Тоді Павло акцентував увагу на цьому і висловив думку, що якщо вже таке запитання прозвучало, то має бути і відповідь на нього і вирішив пояснити свою позицію. Втім, суд мав іншу думку з цього приводу і фактично відмовився слухати Павла.

Після цього прокурор озвучив своє бачення подальшого процессу. Він запропонував спочатку допитати свідків, потім експерта, а після цього вивчити докази і допитати братів. Дяченки ж у свою чергу звернули увагу на те, що такий порядок є недоцільним, адже, на їх думку спочатку мають бути вивчені всі докази, потім надана оцінка експерта, а вже після того, як вималюється певна картина і буде зрозуміло, кого варто допитувати - визивати свідків і вже в кінці надати слово самим братам.

І поки вирішувалось це питання, в якому суд погодився на пропозицію братів, стрілки годинника показували вже 15:45. Головуючий суддя раптом згадав, що йому о 16:00 потрібно бути на засіданні колегії. Склалось враження, що саме через це він прийняв рішення все ж таки заслухати претензії Павла стосовно вироку і відвів на це «буквально три хвилини». Старший брат змалював зовсім іншу картину, буквально розбивши вщент обвинувачення прокуратури і фактично довівши, що вони є безглуздими.

Для початку Павло наголосив на тому, що згідно статті 112 КПК України передбачено 2 мотиви для злочину, йому ж інкримінували аж 4, які, до того ж, на думку обвинувачуваного, є взаємовиключними. Крім того, ту злощасну ділянку землі арештували ще в 2010-му році, тому її неможливо було продати. Тобто, закиди, що брати пропонували Березкіну придбати землю також є безпідставними.

Найбільше здивувало те, скільки насправді абсурдних розбіжностей є у версії прокуратури. Так, в одному зі звинувачень її представник стверджував – у певний час Андрій Дяченко був на роботі в СБУ. В іншому говорив цілком протилежне – чоловік у цей же час здійснив дзвінок брату фактично з іншого кінця міста з відділення Нової пошти, втім, нічим не підтвердивши свої слова. Також в одній з версій у Павла в певну годину часу був вимкнений телефон, в іншій – йому в цей же час телефонував брат. Також немає жодних доказів того, як сапери, що нібито прибули на поле, знищили там з водяної гармати бомбу, яку брати приготували для Березкіна. Також дивним є те, що нардеп направив до камери схову саме своїх охоронців. За версією захисту, логічніше було б викликати міліцію та спеціалістів, якщо вже Березкін так боявся за своє життя.

Павло Дяченко за 18 з гаком хвилин фактично «розклав по поличкам» кожну неточність у обвинувальному акті, підтвердивши його абсурдність. І після його пояснень вималювалась вже зовсім інша картина. Склалось таке враження, що справа просто сфабрикована, причому робили це різні люди, адже в ній було дуже багато абсурдних розбіжностей, які одна особа практично не могла допустити.

Олександр Стрілець