«Незалежні» мажоритарні  народні депутати інколи  можуть бути патріотами, тобто здатні  навіть  відправити на Донбас  20 тонн капусти та моркви, як безкорисливу допомогу від олігарха нашим силовикам. Можливо дехто із них і бажає добра Україні. Та об’єктивно безпартійні мажоритарні депутати допомагають Путіну здійснити його власний проект щодо України – залишити і надалі  нашу державу в статусі «Верхньої Вольти із ракетами», тобто  в стані відсталої латино-американської держави, де бал правлять олігархи. Тому що маючи не лише економічну, а й незамасковану політичну владу, скоробагатьки  не дадуть нам жодного шансу розбудувати процвітаючу Європейську державу. Все на світі має свою ціну. Ціна процвітання олігархів в Україні –це наша відсталість, це 135 місце у світі за рівнем життям пересічного українця, це процвітання декількох десятків тисяч сімей за рахунок 43 мільйонів українців.  Невже ми прагнемо такого життя? Певно що ні. А от декілька десятків тисяч найбагатших звісно цього бажають…

Незважаючи на всі мінуси виборчої пропорційної системи, навіть із закритими списками, ви не побачите жодного випадку індивідуальної зради інтересів виборців зі сторони депутатів від «Удару» чи «Свободи». За два роки жоден з їхніх  депутатів не втік із фракції, не перебіг на сторону ПР. Депутати від «Батьківщини» це вже окрема історія, так би мовити патологія української політики. Менше потрібно було мільйони на списках заробляти, панове Турчинов та Яценюк.

Мажоритарний депутат, це образно кажучи «Один у полі воїн». Вся справа в тому, за що подібний  воїн воює. Звичайно він воює за себе, за збільшення власних,  як правило гігантських статків. Так мільйонери стають мільярдерами, звісно за наш  рахунок. Всі ми неодноразово бачили, як на початку чергового  засідання Верховної Ради  Арсеній Петрович  заздалегідь переможно рапортував, що заради наповнення дірявого українського бюджету, уряд планує обкласти олігархів новими податками на 10 чи 15 мільярдів гривень. Після цього ми  бачили, як ввечері Арсеній Петрович втомлено , проте переможно доповідав українському народові, що в результаті виснажливих перемов з мажоритарниками йому вдалося досягнути певного компромісу, тому бюджет порятовано, бюджет поповнено. Проте не за рахунок  олігархів, а за рахунок збільшення податків чи акцизів на кожного із нас. Подібна картина буде тривати якщо не вічно, то принаймні довго. І що б нам не розповідали депутати,  як  героїчно  вони захищають інтереси виборців, нескладні арифметичні дослідження доводять, що за період їх депутатства  зростають статки чомусь не виборців даного округу, а депутата, який нібито представляє інтереси жителів цієї території. Висновок: мажоритарне депутатство  в наших реаліях, це  індульгенція на безкарність під час пограбування України.

 Відповідальність депутатів обраних від політичних партій зрозуміло що на порядок вища. Виборець дає оцінку партії, і дає як правило назавжди. Згадаймо трагічні для бувших депутатів результати зради власних виборців наприклад Соціалістичною партією  О. Мороза, чи Народною партією В. Литвина. Ніколи вони вже не попадуть у Верховну Раду. Закінчилася  лафа.  А от сам В. Литвин завдяки мажоритарці живе і процвітає у Верховній Раді. І «переконливо» у власних інтерв’ю розповідає, як він захищає інтереси простого люду, на жаль не уточнюючи, а саме  в чому полягає його захист.

Нині  Україна досягла власного історичного  Рубікону і повинна самовизначитись, чи бажають люди вона жити по європейськи , чи їм досить для повного щастя отримати  один раз на 5 років 200-300 гривень як подачку на виборах від кандидата, призвіще якого розпочинається на букви: Б, Г,  Т, Є, К, і т. д.

Вибираймо шановні. Інші альтернати відсутні. Це до речі чудово розуміють мільйони українців. Наведу без змін один з коментарів Української правди: «Спочатку треба усвідомити одну істину: без того, щоб позбутися великої ракової пухлини (олігархату) Україна розвиватися не зможе. Не обов'язково тих олігархів відстрілювати. На першому етапі досить відірвати їх від влади. Потім / паралельно: прийняти закон з презумпцією вини до олігархів (такі прецеденти є, тим паче, що вони заслужили). Формулювання може бути приблизно таким:"Особа, що володіє розміром майна (капіталу), який явно перевищує розмір розумної (достатньої) необхідності (можливості), вважається винною і повинна нести відповідальність за незаконне придбання цього майна (капіталу), якщо не доведе, що її вина в такому придбанні була відсутня". Питання є?  SARA21_ 16.08.2023 11:40"

Що тут ще можливо добавити. Недаремно ж пишуть, що українці одна із найрозумніших націй у світі. Тому  нам залишається єдине: проголосувати в котре за одну із демократичних партій, проголосувати в котре за одного із демократичних кандидатів у депутати,та сподіватися, що ці кандидати-депутати в котре не зрадять нас і Україну.

Василь Довганенко.