У зв'язку з тим, що в останнi мiсяцi успiшно триває процес "євроасоцiацiї" України, в багатьох представникiв рiзних гуртiв громади виникає питання на рахунок перспектив застосування в Українi "європейського реституцiйного права". У першу чергу, iнтерес до цiєї проблеми проявляється на Волинi, у Галичинi, у Буковинi та у Закарпаттi, бо саме перерахованi частини України до II Свiтової вiйни були територiями iнших європейських держав. 

Окремi коментатори та блогери на деякому порталi (навмисно не називаю його) старанно запевняють волинян та галичан (i, взагалi, українцiв), що поляки, нiбито, вимагатимуть реституцiї та захоплять оцим чином майже всю Захiдну Україну. (Вiддавши "трiшки" румунам (Буковина) та угорцям (Закарпаття).). Автори подiбних твердженть посилаються на приклад Естонiї, Латвiї та Литви.

Галицькi та волинськi мишi не мають бажання вiддавати щось полякам. Вони достатньо пограбували протягом двох десятилiть (1921-1939).

А якої думки з приводу "реституцiйної" перспективи дотримуються кiровоградськi мишi?