Сьогодні,  мабуть чи  не  кожна  людина  в  державі,  намагається  зрозуміти  причини  економічних  негараздів  України,  при  цьому,  звичайно  ж,  на   першому  плані  тут,   війна  на  Сході держави.   Але,  розглядаючи  ситуацію  в  кожному  конкретному  випадку,  стає  зрозуміло,  що  причини  економічного  занепаду  на  кожному  промисловому  підприємстві  мають  і  свої  суб’єктивні  причини.   Для  прикладу,  пропоную  місто  Світловодськ,  (з  яким  останнім  часом  просто  зріднився)  де  за  радянських  часів  були  розташовані  флагмани  оборонної  промисловості   колишнього  СРСР – ВО  «Олімп»,  завод  «Чисті  метали»,  «Калькулятор», «Світловодський  казенний  комбінат  твердих  сплавів  та  тугоплавких  металів».   З  розпадом  радянської  імперії,  конверсією,  а  відтак  і  відсутністю  попиту  на  їх  військову  продукцію  та  закостенілим  червоно-директорським  корпусом,  який  не  зміг переорієнтувати  виробництво  згідно  ринкових  потреб,  на  превеликий  жаль,  ці  гіганти   канули  в  лету.   Із  всієї  плеяди  червоних  директорів  Світловодська,  до  сьогоднішнього  дня,  зберігся  на  своїй  посаді,  майже  дев’яносторічний  Іван  Марон – генеральний  директор  «Об’єднання  Дніпроенергобудром»,  який  неодноразово  ставав  «героєм»  наших  публікацій.   І  зберіг він посаду не  завдяки  своїй  геніальності,  чи  таланту  високопрофесійного   управлінця – скоріше  навпаки:  підприємства  «Об’єднання»  виготовляють  продукцію,  яка  завжди  користується  попитом,  як  на  будівельному  ринку,  так  і  в  сфері  енергетики,  не   дарма  ж  працівники  «Об’єднання»  завжди відзначають    два  професійних  свята – День  Будівельника  і  День  Енергетика.   І  сьогодні  попит  на продукцію  підприємств  «Об’єднання»  має  позитивний  ріст,  а  «Об’єднання»  практично  банкрут!!!   Чому  так  сталось,  знає  Іван  Марон  та  його  сини – Ігор  та  Олег,  які  маючи  свої  фірмочки,  паразитували  на  тяжкій  праці  людей,  БЕРУЧИ  по  МІНІМАЛЬНІЙ  ВАРТОСТІ,  або  взагалі  БЕЗОПЛАТНО  продукцію  підприємств  «Об’єднання  Дніпроенергобудпром» і  реалізуючи  її  по  ринковим  цінам,  а  весь  прибуток  клали  собі  в  кишеню!  Таким  чином  був  ЗНИЩЕНИЙ  цегельний  завод,  який  входив  до складу  «Об’єднання»,  підприємство  УАТГ,  сьогодні  по  такій  же  схемі,  практично  знищено  ТДВ  «Світловодське  кар’єроуправління»,  (яке  повністю  належить  сім’ї  Марона).  Син  Олег,  призначений  директором  заводу КБМЗ  не  маючи  відповідної  фахової  підготовки  та  досвіду,  довів  підприємство  до  банкрутства  не  розраховуючись  з  іншими  підприємствами  (беручи  все  необхідне  безоплатно,  згідно  «схеми»)  тягне  в  прірву  і  інші  підприємства  з  їх  трудовими  колективами.  Тільки  Головному  заводу,  де  знаходиться  генеральний  директор  Іван  Марон,  заборгованість  склала  більше  чотирьох  мільйонів  гривень!    Звичайно,  людям,  доведеним  до  відчаю  не  виплатою  заробітної  плати  та  масовими  звільненнями  з  роботи,   увірвався  терпець  і  вони  почали  боротьбу  з  Маронівським  ігом.   Згідно  звернення  працівників  «Об’єднання»  до  Адміністрації  Президента  України,  є  відповідні  доручення  до  Генеральної  прокуратури  та  фіскальної  служби  з  метою  проведення  перевірки  «діянь»  Марона  по  розвалу  підприємств  «Об’єднання».  Але,  щось  дуже  мляво  відповідні  правоохороні  органи  «проводять  перевірку»  і  люди  почали  хвилюватися:  «Невже  Марону  знову  все  зійде  з  рук?!  Невже  знову  «договорняки»  замінять  справедливість?!»  Додає  підозр  цьому  і  його  вихваляння,  що  мовляв  плював  він  на  всі  перевірки,  скільки  він  їх  бачив  на  своєму  віку!   Демонструється  відкрите  презирство  та  неповага,  як  до  людей,  так  і  до  держави  України.  На  думку  людей,  в  даному  випадку  це  вже  іспит  на  відповідність  новій  українській  владі – чи  дійсно  зміни  задекларовані  на  Майдані  та  під  час  нещодавніх  виборчих  кампаній,  це  дійсно  зміни,  а  не  мильні  бульбашки,  адже  в  іншому  разі,  людям  доведеться  вже  боротися  не  з  Маронами…    

Владислав  Залюбовський.