Демонстрації сепаратистів на Східній Україні викликають побоювання, що відбудеться вторгнення російських військ «в стилі Криму». Про це пише The New York Times.

Але, на думку політичних аналітиків, радників Кремля і дипломатів, Москва веде тоншу гру – проводить довгостроковий курс на утримання України на «економічній та військовій орбіті» Росії, пише журналіст Ніл Макфаркьюхар.

«З цією метою Кремль висуває одну головну вимогу, яка, на перший погляд, не здається особливо нерозумною, – щоб Київ ввів федеративну систему держуправління і набагато розширив повноваження губернаторів по всій Україні», – йдеться в статті.

«Федеративна структура гарантує, що Україна не буде антиросійською», – пояснив російський політолог Сергій Марков. Але багато експертів вважають російський план «ширмою». «Це ще один спосіб розчленувати і підпорядкувати Україну, – каже Лілія Шевцова (Carnegie Moscow Center). – Він означає, що Москва зможе в будь-який момент захопити і відірвати будь-яку частину України».

У США є свій погляд на ситуацію: вони схвалюють децентралізацію, але проти надмірних повноважень для регіонів, відзначає автор статті.

«Багато аналітиків кажуть, що ситуація в Україні не зводиться до протистояння «Схід проти Заходу». Реальність російської потужності така, що українці змушені займатися спритною еквілібристикою: дати Путіну достатньо впливу, щоб задовольнити його вимоги, але зберегти свою незалежність», – йдеться в статті. У цьому контексті питання про федералізацію має глибинний зміст.

Багато аналітиків вважають: якщо Путін визнає, що не добився свого в області конституційної реформи, він щось зробить до 25 травня, коли в Україні мають відбутися президентські вибори. Можливо, Росія спробує «проштовхнути своє рішення 9 травня, коли вулиці заповнюються величезними емоційними натовпами».

Аналітики обмалювали три потенційних сценарію. «Перший: Росії вдасться або вплинути на президентські вибори завдяки нікому кандидату, якого вона підтримає, або проштовхнути поправки до конституції про федералізацію», – йдеться в статті. Поки жоден кандидат не став відкритим союзником Москви , але можливі кандидатури – Михайло Добкін і Юлія Тимошенко.

«Другий сценарій – щось на кшталт анексії Криму, частина друга. Жителі Півдня і Сходу візьмуть участь у референдумі про приєднання до Росії», – пише видання. У Києві побоюються, що Кремль змінить свій курс і зажадає референдуму, якщо буде незадоволений новою конституцією. Це, в свою чергу, може стати причиною збройного вторгнення.

«Другий варіант, безсумнівно, дестабілізує Україну і зірве її повноцінну інтеграцію із Заходом, але для Москви він досить ризикований», – вважає автор статті. «Не факт, що Росії вдасться без бою зайняти великі території на Сході України. Разом з тим, санкції США і ЄС будуть посилені, що сильно вдарить по російській економіці. Також, можливо, що росіяни не схвалять спроб відкусити шматок «України як такої», а Західна Україна може перетворитися на згуртованого антиросійського союзника Заходу недалеко від російського кордону». Газета також припускає, що на чесному референдумі більшість проголосує «проти».

«І, мабуть, найважливіше: олігархи зі Східної України, кілька з яких зараз стали губернаторами, в більшості своїй проти приєднання до Росії», – пише видання.

Третій сценарій – повномасштабне вторгнення російських військ. На думку газети, він самий малоймовірний: «Грошова вартість вторгнення і перспектива того, що росіяни будуть повертатися додому в труна , можуть незабаром знизити рейтинг Путіна».

І все ж аналітики не виключають варіанту з вторгненням: «Якщо Путіним рухає тільки емоційне бажання відтворити російську імперію або якщо буде вбито багато російськомовних громадян, російський президент, можливо, визнає, що єдиний вихід – відповідні силові заходи». Нині кремлівська пропаганда виразно готує грунт для вторгнення, додає автор. «Путін вважає: якщо він дозволить ультранаціоналістичній хунті зміцнити її владу, війна рано чи пізно все одно буде, але з більш сильною армією під контролем США. Краще вирішити проблему, поки ситуація м'яка». На думку газети, Росія діє перевіреним методом – дестабілізує колишні республіки СРСР, щоб  зберегти вплив на їхні внутрішні справи і зробити їх непривабливими для Заходу.