У попередні десятиліття у нашому краї у цій сфері, що вимагає високого професіоналізму і наполегливої, цілеспрямованої праці, звучало одне ім’я – Кім Шутенко. Вона була його улюбленою ученицею, очевидно, не єдиною, але поки що на наших теренах так голосно і впевнено зуміла заявити про свій композиторський доробок лише вона. Авторський концерт композитора Марини Долгих у музичному коледжі нашого міста зібрав повнісінький зал шанувальників.
Ні, ну, ми й раніше знали, що пані Марина навчає діток композиції і під час традиційних Мейтусівських читань вони демонструють свої власні невеличкі твори. Не секретом було й те, що Марина Долгих, до всього ще й відома, як автор солідних видань з музичного краєзнавства («Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему», «Юрій Хілобоков: сюїта для скрипки з оркестром»), часом сама пише музику. Але авторський концерт продемонстрував, що перед нами цікавий, зрілий композитор, твори якого затребувані, мають свого виконавця і слухача.Вона починала з дитячих пісеньок. Першу написала у дев’ять років. В 11 її пісні вже співав шкільний хор. Але, будучи дорослою людиною, написати пісню, яку б діти сприймали й любили, не так просто. Одну з таких виконав вокальний ансамбль школи педагогічної практики «Зоринка» (художній керівник Алла Татарова). На слова Наталі Забіли відомі не одному поколінню – «Стояла собі хатка, дірявий чобіток…» Слова ніби й прості, але за ними багато смислів, музика теж вийшла не однопланова.Очевидно, пані Марина не любить одноманітності, що й продемонстрували учні першої музичної школи – учасники театру музичної казки під керівництвом Оксани Місько, які виконали цілу міні-оперу - «Про пана Трулялинського» (вірші Юліана Тувіма у перекладі Івана Малковича). Особлива любов Марини Василівни – бандура. Не один рік вона співпрацює із відомим уже не лише у нашому краї ансамблем бандуристок музичного коледжу «Мальви» (художній керівник Ірина Прокопова). У їх виконанні прозвучало кілька зворушливих пісень, зокрема «Україно», яка могла б стати окрасою будь-якого концерту загальнонаціонального масштабу. Вразив слухачів і студентський хор «Пріма-віста» під керівництвом Оксани Трушиної, який у супроводі камерного оркестру під керівництвом Наталі Хілобокової виконав твір «Як упав же він…», присвячений пам’яті героїв Крут та загиблих в АТО. Звісно, перерахувати усі твори, що звучали під час авторського концерту, неможливо, та й словами музику описати важко. Варто лише зауважити, що Марина Долгих пише музику на слова і поетів-земляків – Антоніни Корінь, Антоніни Царук, Галини Берізки, Катерини Горчар, не боїться і класиків – Бориса Олійника, Олени Теліги, Миколи Вороного. Ведучі концерту нагадали, що її учні уже здобули 22 лауреатських дипломи на різних конкурсах і фестивалях. Очевидно, росте ціла плеяда молодих композиторів. Тож, Марина Долгих скоро буде не одна…Світлана Орел, Кропивницький
