У Кропивницькому серед особливо активних можна було б виділити захисників собак від покусаних ними людей. Значно тихіше лунають голоси оборонців дерев од порубок. Однак буває хтось із них як вигукне, то луна котиться далеко по мережі і місту. Наприклад, восени штормовий вітер відколов кілька гілляк старого дерева біля однієї установи. Її працівники терміново обпиляли уламки. Це випадково побачила одна з активісток і здійняла ґвалт, гідний масштабу глобальної катастрофи. А той факт, що розчахнуті гілки могли когось привалити, бо місце людне, захисниця зелені кинула в ігнор.
Дерева - то є відновлювальний ресурс і тут головне замінювати пеньки саджанцями. Це у Кропивницькому, на жаль, робиться далеко не завжди. Ось тут би націлена на висадження нових дерев енергія активістів мала б позитивний вектор. А часом сокира та пилка то для дерев є те, що лікар пописав. Приміром, є Кропивницькому на Новомиколаївці парк, затиснутий між аеродромом, льотною академією, гаражами і стадіоном "Ікар". Місцеві так називають і зелений масив. До речі, бекграунд цього імені трагічний. В античній міфології Ікаром звали тодішнього "пілота", що загинув через власну необачність. Старожили міста пригадують, що колись тут були літній театр, танцмайданчик, клумби, діючий фонтан і дерев’яні скульптури, які вирізали курсанти "льотки". Були чітко розплановані алеї. На картах цей зелений масив позначений абревіатурою "Парк к та в - парк культури та відпочинку". Від культури тут лише урни, ослінчики (від деяких уже повідривали дошки) та гойдалка. Усе інше - деструктив і депресія. Від фонтану зосталася купа каміння. Від дитячого павільйончику - купа дров. А дерева - то взагалі повний відпад і облом у прямому значенні цих слів. Тут постійно на землю падають не просто гілляки, а цілі струхлявілі стовбури.
Заходити в цей Ікар для відпочинку реально небезпечно! Дерева ці - головним чином акації та гостролисті клени. Це такі породи, що у нашій місцевості ростуть як бур’ян без жодного догляду і агресивно самосівом можуть захоплювати обширні території. Тобто це не якісь там релікти, щоб над ними плакати після обрізки чи й навіть знесення.
А нейтралізувати дерев’яну загрозу в Ікарі слід негайно ще й з урахуванням того, що в парку розміщений дитсадок і страшнувато навіть уявити, що сюди можуть виводити на прогулянку дітей.
Агов, активісти! Є поважний привід погаласувати і захистити жителів Кропивницького від внутрішнього ворога - аварійних дерев!
Ніна Даниленко
