Саме про Кропфест піде мова у другій частині циклу матеріалів про людей та проекти, що роблять Кропивницький туристично привабливим.
Національний мистецький фестиваль «Кропивницький» організований Міністерством культури України у 2017 році. Проходить у нашому місті в останніх числах серпня – перших числах вересня. Як для Кропивницького – подія грандіозного масштабу. На декілька днів місто перетворюється на мистецьку Мекку України, куди з’їжджаються театральні трупи з усієї країни, найвідоміші гурти та виконавці.
Про ідею фестивалю, труднощі на шляху її реалізації та плани на майбутнє ми запитали у його ініціатора, народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олександра Горбунова.
Олександре Володимировичу, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея організувати такий потужний захід?Ідея та бажання виникли у мене давно, це цілий інфраструктурний проект. Ще з початку каденції я запропонував проект реконструкції двох парків – парку Перемоги та Ковалівського. В парку Ковалівському хотів зробити літній амфітеатр на 2000 місць на кшталт такого, як в Юрмалі Дзінтарі-зал – дуже відома споруда, нічого особливого, просто гарна сцена, прекрасні можливості. І там проводити різноманітні мистецькі заходи всеукраїнського масштабу. Після перейменування постала проблема популяризації міста з новою назвою, максимально підняти його статус, ловити хвилю назви Кропивницький. І я побачив можливість для реалізації своєї давньої ідеї щодо проведення мистецького заходу. Я хотів, щоб він був мультикультурним, з багатьма напрямками, тому й назвав його «Національний мистецький фестиваль». Саме мистецький. Не театральний, не культурний, тому що не було в планах закінчувати цей проект за один рік. Вже перший фестиваль довів, що це дуже потрібна річ, це шквал емоцій. Це популяризація мови, культури, всього українського і доказ того, що ми можемо, що ми достойні. Це поштовх для розвитку економіки регіону.
Чи були якісь труднощі на початку реалізації ідеї?Скажу по останньому фестивалю. Мені приємно, що до нас приїхали гості з інших міст, приємно було бачити переповнені кафе та ресторани, зацікавлені очі та щирі посмішки. Зрозуміло, що ці люди залишали кошти у нашому місті, вказували на плюси і мінуси побутового обслуговування та проживання. Насправді, наше місто дуже гарне, і, окрім центральної частини, ми маємо гарні парки та сквери, які, для початку, треба привести до належного вигляду. І мені незрозуміло, коли в сторону фестивалю линуть необґрунтовані звинувачення, що крадуться гроші. Незрозуміло, навіщо велись розмови на певних рівнях, писались листи, які потім направлялись на міністерство культури. І замість того, щоб займатись реальними справами, працівники міністерства займались відписками. Окрім того, дуже шкода, що за цей період до місцевої влади так і не прийшло розуміння необхідності реконструкції парку Ковалівського і реалізації запропонованого мною проекту. Але, в той же час зараз багаторічна боротьба (бо по іншому це назвати не можна) за реконструкцію парку Перемоги почне приносити перші переможні результати - реконструкцію буде розпочато!
Розкажіть про динаміку? Що змінилось у цьому році в порівнянні з попереднім? Скільки відвідувачів вдалось залучити?Перший захід – це був повний експеримент, нерозуміння всього, що нас чекає. Я вдячний тому, що у нас за два роки сформувалась потужна всеукраїнська команда фестивалю Кропфесту. Це десятки людей в Києві і у Кропивницькому. Без цих людей його проведення було б неможливим. Не кожна режисерська група може похвастатись такою потужною командою і я дійсно вражений, що у нас все вийшло. Така злагоджена робота дала свої результати – за нашими підрахунками цього річ фестиваль відвідали близько 70 тисяч людей. Були автобуси з Чернівців, Львова, Тернопільської області. Це приємно, що фестиваль стає вже всеукраїнським, дійсно стає національним. І ця амбіція, про яку було заявлено просто в мрії, вона вже здійснилася.Шкода, що багато бажаючих не змогли потрапити на вистави. Поки не здійсниться проект з амфітеатром, ми не зможемо вирішити проблему з квитками. Ну ніяк ми не зможемо розмістити 2000 бажаючих на 400 місць. Але, з іншого боку, приємно, що на 1 місце є 5 бажаючих. Конкуренція 1 до 5 - це дуже круто. Тому ми винесли більшість дійств на вулиці.
Які плани на майбутнє? Ну це вже провокація. Щодо програми наступного року нічого не можу сказати. Звісно я знаю, якою вона буде, є плани, які ми коригуватимемо, є хребет майбутнього фесту, він буде цікавіший і масштабніший. Важливо, що такі події в місті вже спровокували розвиток економіки. Відкриваються нові ресторани, нові торгові точки, планується будівництво нових готелів. Це поштовх, про який я казав ще до відкриття першого фестивалю і мене це дуже тішить.А ще мені дуже приємно і я хотів би це відзначити – ми ніколи не спілкувались так багато українською мовою – і це теж поштовх до українства, ця ідентифікація, яка проходить сьогодні у нашому суспільстві.
Фото зі сторінки Національного мистецького фестивалю у Фейсбуці