І ще якісь років п’ять тому, представляючись в інших містах кіровоградцем, часто можна було почути у відповідь щось на кшталт «а де це?», «а яка це область?».Та місто творять люди. І якщо хтось любить його по-справжньому та має бажання – обов’язково знайде можливості, щоб популяризувати його та робити привабливим для гостей.У Кропивницькому таких людей можна перелічити на пальцях. Заходи, організовані ними, що приваблюють туристів у наше місто, кардинально різняться. Проте, одне їх об’єднує беззаперечно – це безмежна любов до рідного міста та прагнення зробити його найкращим.Ми виділили декілька масштабних проектів, завдяки яким про Кропивницький знають у різних куточках країни та поспілкувались з їх організаторами на предмет того, як вдалося реалізувати такі потужні проекти.«Акула» пропонує цикл матеріалів про тих, хто своїми реальними діями прославляє наше місто.
_____________________________________________________________
Проектом, що є одним з беззаперечних лідерів і який хочеться відзначити в першу чергу, є міжнародна агропромислова виставка AgroExpo.
AgroExpo проходить щороку у кінці вересня,
починаючи з 2013 року. Для містян ця подія має величезне значення, адже
більшість з них вже залучені в процес її організації та проведення. На декілька
днів, протягом яких проходить виставка, місто оживає, наповнюється учасниками
та гостями, готелі та ресторани переповнені, з’являються нехарактерні для нас
затори на дорогах. Всі ці фактори впливають на економіку регіону та дають
можливість заробити містянам.Як стала можливою
реалізація проекту, що за кілька років набув грандіозних масштабів, ми
запитали у співорганізатора виставки, голови ради Асоціації
підприємств-виробників техніки та обладнання для агропромислового комплексу
України «Украгромаш» Павла Штутмана.
Павле Леонідовичу, як виникла ідея організувати такий потужний захід?- Скоріше, це була не ідея. Так як ми люди прагматичні, то й ідеї у нас виникають бізнесові.Я, як керівник Асоціації виробників сільськогосподарської техніки «Украгромаш», неодноразово вступав в переговори з організаторами київських виставок, щоб ті надавали достатні знижки для вітчизняних виробників сільгосптехніки, адже вона достатньо габаритна. Виставкова площа коштувала дорого –40 євро на той час, оскільки організатори орієнтувались переважно на імпортного виробника через його високу платоспроможність. Це було не по кишені багатьом нашим виробникам. Тобто, по суті, не було такого майданчика, де б вітчизняні виробники могли виставити техніку і показати її аграріям. Крім того на виставках нам надавали найгірші віддалені місця. На жаль, нас не почули. Тоді ми прийняли рішення, що будемо організовувати свою виставку. Я, як голова Асоціації, вирішив зайнятись цим питанням особисто. Були пропозиції зробити виставку в Одесі чи Дніпрі. Але, навіть не приховую, що я лобіював ідею її проведення саме в Кіровограді. У нас тут була земля, тут наші підприємства. І мені приємно, що всі члени «Украгромашу» мене тоді підтримали.Сьогодні це дійсно дуже потужна виставка, видно темпи її розвитку, її масштаби. І факт, що за 5 років AgroExpoввійшла в десятку найкрупніших виставок Європи, є свідченням того, що ідея була дуже влучною. Вона була потрібна, в першу чергу аграріям, щоб вони могли обирати, потрібна виробникам с/г техніки, бо вона штовхає їх, дозволяє конкурувати. Так як виставка не комерційна, а всі збори йдуть лише на покриття поточних затрат, участь у ній коштує дешево: є в тебе техніки на тисячу метрів – показуй, на 100 метрів – показуй стільки, скільки ти хочеш.
Чи були якісь труднощі на початку реалізації проекту?Перший рік був з точки зору погоди дуже невдалий - мороз, сніг з дощем, вітер. Але нічого, ми пережили цей перший рік. А далі, з кожним роком, виставка стала збільшуватись. І ось цього року вона була кращою. В принципі, так і має бути – кожна наступна краща ніж попередня. На сьогоднішній день ми маємо 125 тисяч метрів квадратних виставкової площі, повністю відремонтовано критий павільйон, площею 22700 метрів. Це один з кращих в Україні критих виставкових павільйонів. А що стосується відкритої площі, тваринництва – то такого взагалі немає.
Розкажіть про динаміку? Що змінювалось з кожним разом? Скільки відвідувачів вдалось залучити? Як змінювалась ця цифра з кожним роком?Якщо говорити про динаміку, то очевидний величезний ріст. У 2013 році ми починали з 31 000 метрів квадратних виставкової площі. Критого павільйону тоді ще не було. Кількість компаній-учасників становила 344. Відвідувачів теж було не так багато – близько 12 тисяч. З кожним роком ці показники зростали, і ось вже у 2018 році загальна виставкова площа склала 125 000 метрів квадратних, з яких 22700 – критий павільйон. Взяли участь 592 компанії, а відвідувачів було більше 35 тисяч.Ми намагаємось жити своїми гостями. Завдяки ним розвивається невеликий бізнес - це ресторани і харчування, проживання. Звичайні мешканці міста, які здають свої квартири та вже залучені в цей бізнес-процес, мають можливість збільшити свої доходи, щоб покрити якісь затрати. Для мене є дуже важливим цей аспект, адже виставка позитивно впливає на наше місто і містян. Сьогодні безліч людей залучено в цей процес здачі квартир, і вони вже це роблять більш професійно, знають, як себе поводити, що готувати, потрібен сніданок чи ні. І вже цього року дефіциту житла не було.
Які плани на майбутнє? Ми хочемо, щоб ця виставка була корисною, перш за все, економіці країни. Немає сенсу бачити це по іншому. Зрозуміло, вона приносить користь аграрно-промисловому сектору економіки, але й також піднімає статус та економіку регіону. І якщо ми тут живемо, то просто зобов’язані думати про це. Це наша філософія.
Фото на головній - робота дизайнерки Євгенії Мелеховець з колекції листівок про українські міста (2015 р.)
