Людина зі здоровим глуздом навряд чи стане зводити дачу на 137 гектарах. Але на сьогоднішній день серед наших земляків мало хто вірить у здоровий глузд Віктора Федоровича. Та про все по порядку...
Друга година ночі, нічним Кіровоградом збираємо на зупинках біля їхніх домівок тих, хто вирішив стати першопрохідцями нового туристичного об'єкту України. Забравши останніми знімальну групу місцевого телеканалу, залишаємо Кіровоград. Перше на що звертаєш увагу – пост ДАІ в Олександрівці. Ще кілька днів тому повз нього не міг проїхати хоча б один туристичний автобус без зупинки під будь-яким приводом. На сьогоднішній день проїзду ніхто не перешкоджає. Забігаючи вперед, хочу зазначити, що подолавши більше семисот кілометрів, ми побачили лише одну машину ДАІ. І та їхала у своїх справах. За Корсунь-Шевченківським про події, які нещодавно відбувалися, нагадує лише покинутий блок-пост та три повністю спалених автобуси, що стоять на узбіччі. В Києві забираємо нашого гіда, мого старого студентського друга Андрія Романчука та беремо курс на Межигір'я. Дістаємося до Нових Петрівців і, як виявилося, проскакуємо поворот на резиденцію. Троє чоловіків о восьмій ранку стоять на зупинці та обговорюють політичну ситуацію в країні, передаючи по колу дволітрову пляшку пива. Вони люб'язно підказали нам, як проїхати в гості «до президента». Паркуємося метрів за 200 до головного входу, тут вже є всі зручності для туристів: чай, кава, глінтвейн, гарячі обіди, магнітики та карти головних визначних місць. Все це свідчить про те, що на мапі України з'явився новий туристичний об'єкт.
Я не знавець архітектури та ланшафтного дизайну, але для себе зробив висновок – в плані мистецької цінності цей маєток мало чим цікавий для відвідувачів. Втім, складається відчуття, що ти знаходишся не в Україні – охайно підстрижені газони, поля для гольфу. Дерева та кущі рідкісних пород обмотані спеціальною сіткою, призначеною для того, щоб вони змогли пережити зиму. Колись на цих територіях був розташований Межигірський Спасо-Преображенський монастир, який згідно з легендою, близько 988 року заснували грецькі ченці, що прийшли з Візантії разом із святим Михайлом, першим митрополитом Київським. За іншою версією, церква Білого Спаса була закладена Андрієм Боголюбським в 1161 році. Документально підтвердженої дати заснування монастиря не існує. Найвірогідніше починати його історію з XII ст., коли, за свідченням літописів, в Межигір'ї існувала божниця, яка, можливо, поклала початок монастирю.Прогулюючись територією, ми наштовхнулися на недобудови. Зрозуміло, у найближчій перспективі залишати обійстя ніхто не планував. Велика кількість будівельних матеріалів, спецодяг робітників та інструменти так і залишилися на своїх місцях. Прогулюючись полем для гольфу, познайомилися з чоловіком, який спокійно займався цим спортом для багатих. За його словами, це поле розраховане на початківців та дітей. Але родзинка Межигір'я – це славнозвісні пеньки, на яких так любив скакати екс-президент. Про них всі говорять, але знайти ніхто не може. Хоча кожен бажає відчути, як «важко» бути президентом. Ходять чутки, що через велику кількість бажаючих самооборона обмежила до них доступ.Фото – Ольга Цюпка
