Господар
Світловодська, або «Досить з нас Маронів!»За роки незалежності України, в мало-мальськи
економічно значущих населених пунктах склалися свої, альтернативні офіційним
«органи влади», які представляли місцеві «авторитети» – свої «лозинські», як у
прямому, так і переносному значенні. І, як правило, ці «авторитети», мали
більшу вагу, ніж законно обрана влада. Не стало винятком і славне місто
Світловодськ, в недалекому минулому багате промисловими гігантами союзного
значення. Втім, від минулої економічної потужності на сьогодні, залишилося небагато. Але залишився «релікт»
радянської епохи, ТДВ «Об'єднання «Дніпроенергобудпром», в просторіччі просто
«Об'єднання», незмінним генеральним директором якого, з радянських часів, залишається Іван Марон. Чоловік звик, що все в
Світловодську робиться з його відома і дозволу. Багато-багато років так і було.
Перший збій стався, коли навесні 2006-го року
громада Світловодська, замість закостенілого представника Партії регіонів, Сергія
Яременка, обрала міським головою, представника помаранчевої команди, Павла Солодова. Той вважав – якщо громада
довірила йому, то він і є справжня влада у місті. Втім, з цим категорично не
погодився Іван Марон. В результаті через півроку, у жовтні 2006-го, Павло
Солодов був зміщений з посади міського голови місцевими депутатами, яких зумів
взяти під свій контроль,
«радянський» директор. В результаті,
виконуючим обов'язки Світловодського міського голови, став секретар міської ради, регіонал Геннадій Френкель,
який пробув на цій посаді до весни 2008 року. Після нього Іван Едуардович
довірив місто депутату міської ради Віталію Юшку, чоловікові прокурора міста
Світловодська. Ось тепер, пан
Марон, зміг полегшено перепочити – новий секретар
міськради ні в чому йому не перечив, з усім погоджувався, виконуючи будь-яке
побажання свого патрона. Саме в цей період, у Світловодську здійснюється «афера століття» –
каналізаційний колектор, довжиною
більше двадцяти кілометрів і вартістю в десятки мільйонів, продається всього за
1,8 млн. гривень нібито, для
погашення кредиту водоканалу! Втім, його так і не було погашено. Натомість, у
молодого та перспективного чиновника,
дивним чином, з'являється дорогий Volkswagen Touareg.
2010 рік обіцяв прекрасні перспективи:На презедентських виборах перемагає Віктор Янукович. На
виборах президента Іван Марон, керівник Світловодської міської організації
Партії регіонів, був довіреною особою «баті», і взагалі, людиною близькою, яка
повністю поділяє погляди «гаранта-професіонала». Вибори в місцеві органи влади
восени 2010 року, приносять повну перемогу регіоналам (а як же інакше?!) – пан
Марон і його старий друг Сергій Яременко, стають депутатами Кіровоградської
обласної ради. У Світловодській міськраді –
«регіональна» більшість, на чолі зі «своїм», як тоді здавалося, мером Юрієм
Котенком. Начебто, живи і радій, але знову «самодіяльність» міського очільника
порушує спокій «господаря» Світловодська: новообраний мер, вирішує, як і обіцяв
громаді, провести реформу ЖКГ. Але її реалізація зачіпала інтереси місцевих
комунальних князьків – Микити Письменного та Євгена Кармаліти, близьких до
Івана Едуардовича людей, і взагалі, вірних і відданих рідній Партії регіонів,
ветеранів. Юрій Котенко відмовляється згортати розпочату реформу. І тоді, Іван
Марон з усією напористістю та нетерпимістю до іншої думки (навіть якщо це думка
громади!), кидає на боротьбу з «непокірним» мером всю «регіональну» рать, задіявши навіть тодішнього
голову ОДА Сергія Ларіна та його заступника Сергія Яременка, фактичного
власника ТОВ СП «Світловодськпобут». Здавалося б, що може бути простіше, ніж
«поставити на місце» інтелігентного і врівноваженого Котенка? Але не
тут-то було! Бунтівний мер, проявивши нечувану зухвалість і норовистість –
пішов проти всієї сили Партії регіонів, яка на той момент була фактично
всеосяжною. Втім, ставши на бік громади, Котенко від неї підтримки практично не
мав. Метою ж так званих одно партійців, була відставка непокірного
міського голови. На диво, Юрій Котенко вистояв і переміг. В результаті, нині
вже завершується реформа міського ЖКГ, створюються нові Програми, які сприяють
розвитку міста. Жителі міста без «чуйного» керівництва Івана Марона тільки
виграли. Але ті часи не забули: у листопаді нинішнього року, на прохідній «Об'єднання», місцеві представники громади, вимагали люстрації Івана Марона. «Справедливість
повинна ж бути?!», – сказав тоді один з учасників пікету.
На відміну від міста, на ТДВ «Об'єднання
«Дніпроенергобудпром» не все так райдужно: навесні звільнені директор головного
заводу Станіслав Марищенко, директор заводу КБМЗ Григорій Золотаревський,
обидва – фахівці і керівники найвищого класу. Місце останнього зайняв син
Марона Олег, посада Марищенка чекає на іншого сина. Лозунг демонстрантів
«Досить з нас Маронів» можна зрозуміти, адже справи на «Об'єднанні» йдуть все
гірше – деякі підприємства знаходяться на межі знищення. Працівники підприємств
дуже переживають, що в результаті такої «ефективної» кадрової політики
генерального директора, метою якої є виключно благополуччя місцевої «сім'ї»
(Марона) підприємства збанкрутують, а самі вони залишаться без роботи. Тому
зрозуміло, чому під час пікетування громадою Світловодська прохідної
«Об'єднання», робітники
підприємства, всіляко підтримували протестантів. Люди сподіваються
щасливо працювати і жити в оновленій державі, а не годувати спільників
президента-втікача. Прийшла пора сказати всій Україні –вистачить з нас таких
«маронів»!
P.S. Коли матеріал був підготовлений, Світловодський центр зайнятості повідомив, що на підприємствах ТДВ «Об'єднання «Дніпроенергобудпром», скорочується 600 працівників...
Владислав Залюбовський
