Учора, в приміщенні Кіровоградського районного суду відбулось слухання по справі Віталія Бєлова та Максима Лупандіна.
Нагадаємо, що саме через показання громадянки Усік Бєлову і Лупандіну інкримінують ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України: «Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -- карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років».
Зокрема, Усік нібито подала до суду та відділу міліції 2 заяви. Першу - на розірвання договору, який на її думки підробили Бєлов з Лупандіним, а другу - про погрози та прохання у міліції захисту. На засіданні суду виявилось, що ні тієї, ні іншої заяви у матеріалах справи немає, тобто на даний момент їх взагалі не існує. А між тим двоє людей вже більше 2-х місяців знаходяться під вартою, у студента ламається життя.
Та найбільш абсурдним є те, що жінка, через яку суд так наполегливо намагається кинути за грати двох людей, проти яких немає навіть явних доказів, відмовилась на суді від свої показань, які до цього тричі підтверджувала на допитах. Помітно нервуючи і опускаючи очі, вона визнала, що ні Бєлов, ні Лупандін не погрожували їй фізичною розправою і навіть не вимагали землю. І вже цього мало б бути достатньо, щоб зняти обвинувачення по інкримінованій статті. Адже як можна судити людей по статті, яка не має стосунку до показань потерпілої? Та суд ще триватиме...
Свобода Думки
