Даний об’єкт можна добре розгледіти лише тоді, коли його не
закриває «зеленка» - чагарники та бур’яни. Розташований він поблизу
автомобільної траси М12 (вона ж Е50) між Кропивницьким та селищем Шостаківкою. За
зовнішніми ознаками це одноарочний міст з фігурною цегляною кладкою. Міст вузенький, дві фури не
розминулися. І цей міст нікуди не веде, адже автошлях проходить осторонь. І річки під цим мостом немає. Навіщо ж і коли його тут спорудили?Оскільки споруда явно давня, то довелося переглянути старі карти. А вони до розквіту
ери аерофотозйомки всі були дрібними і схематичними. І лише карта
РККА (розшифровка російською - рабоче-крестьянской красной армии ) 1941 року пояснює
сенс спорудження мосту. В зазначений період нинішня траса М12 проходила на кілька десятків метрів лівіше (якщо
орієнтуватися на виїзд Кропивницького). Арка під мостом служила для
того, аби пропускати дощові і талі води. Бо саме в цьому
місці шлях перетинає вузенька долина, що на даній карті позначена як Варченкова балка.
Вона проходить через села Вільне та Новопавлівку, де перетворюється в струмок. Він впадає в притоку
Інгулу Сугоклею в районі кар’єру «Елгран».Отже, цьому мостові може бути як мінімум років 80. А коли він перестав пропускати транспорт? На топографічній карті 1987 року на М12 цей міст позначений, однак не факт, що
він тоді діяв. Багато навіть сучасних детальних карт можуть не вказувати реальну переправу і позначити як діючу неіснуючу чи зруйновану - мені та іншим велосипедистам і автомобілістам не
раз доводилося втрапляти в халепу через «віртуальні» мости.На цьому мальовничому містку за Кропивницьким видно чіткі чорні патьоки.
Очевидно, це сліди смоли, з якої тут
свого часу ремонтники бодяжили асфальт
для нової ділянки траси М12. 
Ніна Даниленко
