У ст. 47 Водного кодексу України зазначено, що «Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів».Це правило поширюється і на ставки, що перебувають в оренді, там не можна лише ловити рибу без дозволу орендатора, а підходити до краю води можна без обмежень.А що відбувається насправді? Приватні забудовники і дачники масово прихоплюють берегову лінію, що прилягає до їхніх садиб, встановлюють огорожі і відтак до багатьох громадських водойм городяни не можуть пройти. Більше того - народ навіть будується практично на воді.На краю лівобережної Лелеківки, що прилягає до Лісопаркового масиву та Гаю Десантників, є невеликий ставок, який у народі називають Котяче Око. Водойма наполовину заросла очеретом. Ще пару років тому ставочок можна було обійти по периметру, а тепер - зась! На березі, що прилягає до провулку Виноградного, з’явився глухий паркан аж до самого берегової лінії, а за ним - новобудова. Зводити біля водойми будівлі можна тільки не ближче ніж на 25 метрів від краю берега - це якщо берег рівний, як стіл. Якщо ж є схил понад три градуси, то має бути 50 метрів. Тут схил усі 15 градусів, а відстань від споруди від берега - 17 метрів.Крім того, на вказаній відстані дозволено будувати лише гідротехнічні, гідрометричні, лінійні (водогони, колектори, трубопроводи, тепломережі) споруди та об’єкти навігаційного призначення. А на кадастровій карті ця ділянка позначена як приватна власність для ...ведення садівництва. Ну, якщо "хатку" розмірами 25 на 17 метрів вважати масивом фруктових дерев, то тоді наче все й правильно.І це ще не всі метаморфози нещасного Котячого Ока. Між згаданою новобудовою та сусідньою садибою утворилася щілина, де ледве протиснеться одна людина - і це в той час, коли за вимогами пожежної безпеки відстань між парканами має бути не мене 6 (шести!) метрів! І огорожі між двома садибами не можуть бути глухими - тільки сітка або грати! Але у Кропивницькому, як бачимо, свої власні поняття і про сади, і про доступ до води, і про дотримання законів...