Відкриття пам’ятної дошки відбулося за ініціативи Асоціації жінок України “Дія” в Кропивницькому.
«Збір коштів ми почали у квітні місяці і це не перша кампанія, але перша таких масштабів. Ми дійсно намагалися об’єднати навколо вічних цінностей. Нам потрібно було назбирати 10 тисяч гривень. Збирали ми їх по гривні-хто скільки міг давати. Але останню крапку поставила киянка Ірина Волчко, яка пройнялася цим проектом і надала необхідну сумму у 3 500 тисячі гривень », - розповідає очільниця організації «Дія» у Кропивницькому Юлія Шкурупій.
Слід зазначити, що саме пані Ірині було надано почесне право відкрити барельєф.
Довідка:
Ганна Дмитрян народилася 1843 року в місті Новомиргород Єлисаветградського повіту Херсонської губернії в родині багатого купця Михайла Мартакі, грека за походженням. Коли їй виповнилося 20 років, вона вийшла заміж за Афанасія Дмитряна. Таким чином поєдналися два капітали.
Глибока віра в Бога спрямувала її на шлях доброчинності. Отримавши від чоловіка та батька спадщину, вона зайнялася благодійною діяльністю. В 1886-1889 рр. Ганна Михайлівна завершує розпочате будівництво оригінального православного храму Св. Пантелеймона в Бобринці.
В 1904 році в Єлисаветграді по вулиці Костельній, що поблизу вокзалу та за двісті метрів від особняка пані Ганни Дмитрян, зведено лікарню Товариства Червоного Хреста й названо (в пам’ять її померлої доньки) – іменем Святої Анни.
На будівництво лікарні були заготовлені найкращі матеріали: високоякісна цегла й дерево, найцінніший камінь, теракотові плити. Ганна Михайлівна брала активну участь у плануванні будівлі: вносила зміни і доповнення до проекту, наголошуючи на зведенні окремого житла для лікарів.
Ганна Михайлівна особисто через уповноваженого зв'язалася з контр-адміралом Кознаковим і дала згоду на утримання в лікарні ще додатково 100 ліжок для поранених воїнів.
За доброчинність Херсонський губернатор нагородив Ганну Дмитрян знаком ордена І ступеня Російського Товариства Червоного Хреста, а П. Ревуцький вручив їй диплом на звання почесної опікунки лікарні Червоного Хреста в Єлисаветграді.
Лікарню для народу “Цегляне диво” або “Палац для хворих” було відкрито 1912 року. В ній безкоштовно лікували та харчували хворих — мешканців міста й навколишніх сіл.
Померла Ганна Дмитрян 13 січня 1913 року на 70-му році життя. За заповітом поховали її в родинному склепі, який було споруджено під зведеним нею собором Св. Пантелеймона.
Щороку в січні, аж до революції 1917 р., на честь Ганни Михайлівни служили молебен у Ковалівській церкві Єлисаветграда та в Св. Пантелеймонівському храмі у Бобринці; роздавали милостиню, лікували немічних та хворих.
