В Єлисаветграді/Кіровограді:
158 років від дня народження (с. Крива Лука Самарської губернії) Володимира Миколайовича Ястребова (1855-21.12.1898 за старим стилем, 2.01.1899 за новим стилем), історика, етнографа, археолога, краєзнавця. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1876), учень В. І. Григоровича. З 1876 – викладач історії в Єлисаветградському земському реальному училищі та жіночій гімназії. Кандидат історичних наук (1877). Історико-географічний музей при училищі перетворив у один з кращих серед навчальних закладів Росії з багатою археологічною колекцією (1883). Один з ініціаторів спорудження в Єлисаветграді памятника В. І. Григоровичу (1893), виголосив промову на його відкритті. Один із засновників Єлисаветградської громадської бібіліотеки (1897). Дійсний член Московського археологічного Товариства (1889) та Одеського Товариства історії і старожитностей (1893). Багато його статей і розвідок друкувалися в „Киевской старине”. Автор книг: „Малорусские прозвища Херсонской губернии” (1893), „Материалы по этнографии Новоросийского края, собранные в Елисаветградском и Александрийском уездах” (1894). Кіровоградскою обласною радою та облдержадміністрацією у 1994 засновано краєзнавчу премію ім. В. М. Ястребова. 207 років від дня народження (м. Київ) Андрія Івановича Подолинського (1806-1886), поета. Батько С. А. Подолинського. З 1827 рукувався в „Современнике”, „Отечественных записках”, „Русском инвалиде”, „Библиотеке для всех”. За життя вийшло три збірки творів (1837, 1860, 1885). Його називали „останнім поетом із пушкінської плеяди”. У 1849 обвінчався в Покровській церкві Малої Виски з місцевою уродженкою Марією Кудашевою – представницею відомої княжої родини. Їй у посаг дістався значний земельний наділ з палацом у Малій Висці. Про свою зустріч з Подолинськими в Єлисаветграді у будинку поштмейстера Громеко розповідає А. Фет.
107 років від дня народження (с. Глодоси Маловисківського району) В’ячеслава Петровича Корнієнка (1906-1988), хіміка. Навчався в Єлисаветградському комерційному училищі та Зінов’євському педагогічному технікумі. У 1935 закінчив хімічний факультет Харківського університету, в якому й залишився працювати помічником декана. У 1939-1941 – викладач Військово-повітряної академії та проректор вечірнього відділення Харківського університету. Учасник ВВВ, служив у військах протихімічного захисту НКВС. Кандидат хімічних наук (1952). З 1953 по 1961 –декан хімічного факультету Харківського університету. З 1962 по 1965 – завідувач кафедри неорганічної хімії. Автор 55 наукових праць, 10 авторських свідоцтв на винаходи у галузі хімізації металокераміки.
В світі:
1260 — відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського ордену зазнала найбільшої поразки в XIII ст. від військ литовців-жямайтів та курів, що перейшли на їхній бік. У тевтонців загинули 150 лицарів і кілька тисяч простих воїнів
1380 — під час облоги міста Шатонеф-де-Рандон загинув французький полководець Бертран Дюгеклен, який невдовзі став ідолом лицарства
1402 — у Нанкіні імператор Китаю Чен Вень згорів у своєму палаці, відмовившись здатися повстанцям, які його оточили
1558 — іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки
1728 — данський мореплавець, офіцер російського флоту Вітус Берінг вирушив у плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Росією
1737 — російська армія під керівництвом фельдмаршала Бурхарда-Христофора Мініха оволоділа турецькою фортецею Очаків
1772 — англійський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід
1789 — автора книжки «Подорож із Петербурга в Москву» Олександра Радищева заарештували й ув'язнили у Петропавлівській фортеці
1798 — Наполеон розбив єгиптян у битві біля Шубрахіта
1837 — королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який відтак став основною резиденцією королів Великої Британії
1839 — грошова реформа в Росії, проведена міністром фінансів Єгором Канкріним: запроваджено розрахунок на срібло шляхом девальвації
1841 — укладення конвенції між Росією, Англією, Францією, Пруссією і Туреччиною про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли
1863 — у Нью-Йорку спалахнули заворушення, влаштовані противниками першого американського набору рекрутів до армії
1869 — у Сан-Франциско відбулися масові погроми китайських кварталів
1870 — князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як «Емська депеша».
Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки
1878 — підписанням Берлінського трактату завершився конгрес у Берліні, скликаний на вимогу Австро-Угорщини й Англії.
У конгресі брали участь Росія, Австро-Угорщина, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія й Туреччина.
Через загрозу дипломатичної ізоляції та війни з великими європейськими державами Росія була змушена підписати трактат, який істотно змінив умови Сан-Стефанського мирного договору і призвів до нового переділу Балкан на шкоду інтересам Росії та слов'янських народів Балкан. Зокрема, територія і населення Болгарії скоротилися на дві третини — вона ставала самоврядним князівством під керівництвом турецького султана. Під владу Туреччини відійшла Македонія; Австро-Угорщина отримала право окупувати Боснію і Герцеговину. Була визнана незалежність Сербії, Румунії й Чорногорії. У Закавказзі за Росією закріплено Батум, Карс і Ардаган
1885 — в Амстердамі відкрито голландський Національний музей
1897 — італієць Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо
1901 — дирижабль бразильського авіатора Сантос-Дюмона впав у Булонському лісі Парижа, успішно облетівши навколо Ейфелевої вежі
1908 — у Лондоні відкрилися IV Олімпійські гри. В них уперше взяли участь жінки
1920 — постановою Раднаркому УСРР створено товариство Червоного Хреста України
1923 - президія ВУЦВК у Харкові звільнила від обов’язків голови Раднаркому УСРР наркома іноземних справ Християна Раковського, призначивши його повпредом і торгпредом до Англії. Головою Ради народних комісарів призначено Власа Чубаря
1923 — англійський парламент схвалив унесений леді Астор закон, який забороняв продаж алкоголю особам до 18 років
1930 — початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї (матч Франція — Мексика — 4:1).
У першості взяли участь загалом 13 команд. Крім французів і мексиканців, це були Чилі, Аргентина, Югославія, Бразилія, Болівія, Перу, Румунія та господарі уругвайці, які й стали чемпіонами
1938 — перший у світі телетеатр відкрився Бостоні.
За 25 центів 200 глядачів мали змогу протягом 45 хвилин спостерігати шоу з піснями й танцями. Сама вистава відбувалася поверхом вище й передавалася за допомогою телебачення
1939 — Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею «From the Bottom of My Heart»
1939 — Німеччина орендувала в Італії порт Трієст терміном на 10 років
1940 — в Англії сформовано перший польський підрозділ «Вільна Польща»
1941 - під натиском німців радянські війська залишили районний центр Черняхів Житомирської області
1941 — у Чорногорії почалося повстання проти окупаційних італійських військ
1942 - радянські війська залишили районні центри Біловодськ, Верхньотепле, Євсуг і Комунарськ Ворошиловградської області
1942 - ліквідовано гетто в Рівненській області – близько 5 тис. євреїв вивезено поїздом у Костопіль і там розстріляно
1944 - радянське командування силами 1-го Українського фронту почало Львівсько-Сандомирську операцію, метою якої було оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова й вихід на лінію Вісла-Сян.
У результаті наступу військ маршала Конєва в цій операції була розбита українська дивізія СС "Галичина"
1944 — війська 3-го Білоруського фронту взяли Вільнюс
1947 — у Парижі міністри закордонних справ країн Європи погодилися на план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом (план Маршалла).
Від участі у конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія
1949 — Папа Римський Пій XII оголосив, що кожен католик, який свідомо вступив до лав компартії чи іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви
1951 — закладанням першого каменю королевою Єлизаветою II в Лондоні почалося спорудження будинку Національного театру
1955 — в СРСР вийшло перше число журналу «Иностранная литература»
1956 — у місті Хайфа закладено наріжний камінь метрополітену. Єдине метро в Ізраїлі (за назвою гори Кармель — «Кармеліта») було здане в експлуатацію у 1959 р. і зараз налічує шість станцій
1960 — у Лос-Анджелесі на з'їзді демократичної партії перемогу здобув сенатор Джон Кеннеді, який став кандидатом у президенти країни
1962 — Кіровський завод у Ленінграді випустив перший колісний трактор К-700 «Кіровець»
1966 — на екрани США вийшов фільм «Як вкрасти мільйон» з Одрі Хепберн і Пітером О’Тулом у головних ролях
1973 — вийшов перший альбом групи „Queen” з однойменною назвою. Група на той час існувала на два роки
1984 — за масштабні розкрадання розстріляли директора московського Єлисеєвського гастроному Юрія Соколова
1985 — у Лондоні й Філадельфії одночасно пройшли концерти «Live Aid» на допомогу голодуючим в Африці.
Організатором заходу був лідер групи «Boomtown Rats» Боб Гелдоф, який залучив до участі таких зірок, як Мік Джаггер, Стінг, Мадонна, Тіна Тернер, Пол Маккартні, Девід Боуї, Боб Ділан та ін. Телетрансляцію дивилися понад півтора мільярда глядачів в 160 країнах. СРСР виявився чи не єдиною країною, яка відмовилася від показу концерту
1985 — на змаганнях у Парижі радянський стрибун із жердиною Сергій Бубка вперше подолав висоту 6 метрів.
Це був його п'ятий світовий рекорд
1990 — на піку Леніна (Памір) внаслідок землетрусу лавина накрила табір міжнародної групи альпіністів, 43 людини виявилися поховані живцем
1996 — султан Брунею влаштував найдорожчий у світі прийом (30 млн. доларів плюс 17 млн. за концерт Майкла Джексона)
1997 — великі повені в Польщі й Чехії: загинуло близько ста осіб, затоплено понад 1500 населених пунктів
Народилися
100 до н. е. - Гай Юлій Цезар, давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник.
Диктатор Римської республіки в 49-44 рр. до н.е., багаторазовий консул.
Завоював Галлію, розширив державу до берегів Північної Атлантики, почав завоювання Британії. Діяльність Цезаря докорінно змінила культурний і політичний вигляд Західної Європи і залишила визначний слід в житті наступних поколінь європейців.
Від імені Цезар пішли назви монарших посад "кайзер" ("цісар") і "цар"
40 - Гней Юлій Агрікола, римський воєначальник і політик.
Був консулом Римської республіки, намісником Британії в 78-85 рр. Розширив володіння Рима на чотири п'ятих території Шотландії і виграв бій біля Монс Граупіус
1527 — Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової «Геометрії»
1608 — Фердинанд III, імператор Священної римської імперії у 1637—1657 рр. (із 1625 р. — король Угорщини, з 1627 — Чехії)
1808 — Патріс де Мак-Магон, французький державний і військовий діяч.
У Кримську війну командував дивізією, яка оволоділа Малаховим курганом під Севастополем; в австро-італо-французьку війну 1859 р. здобув перемогу при Мадженте, за що отримав герцогський титул і звання маршала; у 1870 р. у франко-прусській війні зазнав нищівних поразок при Верті й Седана. Придушив Паризьку комуну.
Президент Франції у 1873-1879 рр.
1826 — Станіслао Каніццаро, італійський учений, один із засновників сучасної хімії, який розмежував поняття «атом» і «молекула»
1841 — Отто Вагнер, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної європейської архітектури
1851 — Сергій Кравчинський (псевдонім Степняк), російський письменник, народник-терорист.
Був редактором першого числа журналу «Земля і воля», у серпні 1878 р. вбив шефа жандармів Мезенцева, після чого переховувався за кордоном.
Уродженець села Новий Стародуб на Херсонщині
1889 — Василь Ульріх, радянський юрист.
Голова Воєнної колегії Верховного суду СРСР у 1926—1948 рр., генерал-полковник юстиції, один із головних організаторів сталінських репресій (підпис Ульріха стоїть на смертних вироках десяткам тисяч людей)
1894 — Ісаак Бабель (Бобель), радянський письменник і драматург єврейського походження (уродженець Одеси), політпрацівник Червоної армії й ЧК, автор циклів оповідань «Конармія», «Одеські оповідання»)
1907 - Тамара Макарова, радянська і російська кіноакторка.
Народна артистка СССР (1950), лауреатка Сталінських премій 1941 і 1947 рр., Герой соцпраці (1982).
Знімалася у фільмах «Семеро сміливих», «Велика земля», «Молода гвардія», «Юність Петра», «Учитель», «Клятва», „Кам'яна квітка”, „Повість про справжню людину”, „Дочки-матері” та ін.
1910 — Петро Непорожній, радянський і український діяч і вчений.
Міністр енергетики СРСР з 1962 р. по 1985 р., ініціатор і організатор будівництва багатьох ГЕС, у т.ч. Братської, а також АЕС, у т.ч. Рівненської і Запорізької.
Уродженець Яготина на Київщині
1918 — Альберто Аскарі, італійський гонщик, чемпіон світу у „Формулі-1” 1952 і 1953 рр.
Загинув на трасі в Монці під час тренувальних заїздів
1920 — Аркадій Адамов, радянський письменник, автор міліцейських детективів („Справа «строкатих», «Зашморг», «Інспектор Лосєв»)
1922 — Марія Виноградова, російська й радянська кіноактриса.
Зіграла епізодичні ролі в більш як 80 фільмах (її знімали Данелія, Рязанов, Тодоровський, Шукшин), озвучила багатьох зірок світового кіно та безліч персонажів мультиплікаційних фільми - наприклад, дядю Федора з „Простоквашина”
1923 — Михайло Пуговкін, російський і радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
Народний артист СРСР (1988)
1925 — Борис Новиков, російський і радянський актор театру й кіно (фільми «Тихий Дон», «Ад'ютант його превосходительства»), «голос» листоноші Печкіна
1928 — Валентин Пікуль, радянський письменник, автор популярних історичних романів („Пером і шпагою”, „Битва залізних канцлерів”, „Фаворит”)
1932 — Петро Фоменко, російський режисер театру й кіно, педагог, засновник та художній керівник московського театру «Майстерня П. Фоменка».
Ззняв фільм „На все життя, що залишилося”.
Народний артист Росії
1936 - Альберт Айлер, американський саксофоніст, один із піонерів фрі-джазу.
Покінчив із собою, викинувшись за борт катера, що віз туристів до статуї Свободи
1940 — Іван Сокульський, український поет, дисидент, правозахисник, громадський діяч.
Член Української гельсінкської групи з 1979 р., один із засновників НРУ та УРП на Дніпропетровщині
1941 — Жак Перрен (Сімоне), французький актор, режисер, кінопродюсер («Слідчий», «Тінь»)
1942 — Гаррісон Форд, американський кіноактор («Зоряні війни», «Індіана Джонс», „Літак президента”, „Втікач”).
Касові збори від його фільмів станом на вересень 2006 р. станоили понад 6 млрд. доларів в усьому світі – це бу другий показник після Тома Хенкса
1944 — Ерне Рубік, угорський винахідник знаменитого кубика, названого його іменем
1963 — Вадим Козаченко, російський естрадний співак («На летящем коне», «Больно мне, больно», "Золотая").
Уродженець Полтави
1967 — Бенні Бенассі, італійський діджей
1971 – Ігор Шуховцев, український футболіст, багаторічний воротар «Іллічівця».
Також грав за СК «Одеса», «Ниву» (В), «Арсенал», «Таврію», «Уралмаш». Останній клуб - "Зоря"
1973 — Дмитро Михайленко, український футболіст.
Півзахисник національної збірної та команд „Зірка” (Кіровоград), „Дніпро”, „Динамо”, „Хапоель” (Т-А), „Бейтар” (обидва – Ізраїль), „Металург” (З).
Із киянами - семиразовий чемпіон України.
Надалі - тренер молоді у "Дніпрі"
1974 — Ярно Труллі, італійський гонщик, пілот „Формули-1”.
Переможець одного Гран-прі (2004).
Зараз — у команді «Лотус», раніше - "Джордан", "Рено", "Тойота", "Мінарді" та ін.
1977 - Антон Яценко, український політик і підприємець.
Народний депутат VI кликання від БЮТ (із 2011 р. - у фракції Партії регіонів).
Ідеолог корупційних схем Тендерної палати, в 2005-2006 рр. - її перший віце-президент
1979 - Робін Шолкови, німецький фігурист танзанійсько-чеського походження.
Виступає в парному катанні з українкою Оленою Савченко.
Триразовий чемпіон світу (2008-2009, 2011), чотириразовий чемпіон Європи (2007-2009, 2011), бронзовий призер Олімпіади-2010, призер ЧС і ЧЄ
Померли
1024 — Генріх IІ Святий, німецький король з 1002 р., імператор Священної Римської імперії з 1014 р., останній із саксонської династії
1645 — Михайло Романов, перший російський цар із династії Романових (з 1613 р.)
1793 — Жан-Поль Марат, один із лідерів Французької революції, член Конвенту, голова Якобінського клубу, видавець газети „Друг народу”.
Убитий прибічницею жирондистів Шарлоттою Корде, яка проникла до Марата, коли він приймав ванну
1896 — Фрідріх Кекуле, німецький хімік, який запропонував циклічну формулу будови бензолу (бензольне кільце).
Також - творець теорії валентності
1921 — Габріель Ліппман, французький фізик.
Лауреат Нобелівської премії 1908 р. за розробку методу кольорової фотографії, базованої на інтерференції світла.
Отримав першу кольорову фотографію сонячного спектра
1945 — Алла Назімова (Аделаїда Левентон), американська акторка та продюсер російського походження, близька подруга Рудольфо Валентіно
1951 — Арнольд Шенберг, австрійський композитор, модерніст («Уцілілий із Варшави»)
1954 — Фріда Кало, визначна мексиканська художниця, громадська й політична діячка.
Дружина художника Дієго Рівери, була також коханкою Троцького
1956 - Володимир Захаров, радянський композитор, хоровий диригент, художній керівник хору ім. П'ятницького з 1932 р.
Створив для хору П’ятницького багато пісень, що отримали всенародне визнання, зокрема «Ой, туманы мои», «Песня о России», «И кто его знает».
Народний артист СРСР (1944), лауреат трьох Сталінських премій (1942, 1946, 1952).
Народився в копальні при Богодухівській балці, нині – в межі Донецька
1956 - Володимир Левицький, український математик.
Доктор філософії, професор Львівського університету, дійсний член НТШ.
Автор перших праць українською мовою з вищої математики («Про симетричні вираження функцій по модулю m» — надруковано 1894 р.)
1984 — Джон Девіс, американський штангіст.
Шестиразовий чемпіон світу (вперше —у середній вазі 1938 р.), дворазовий олімпійський чемпіон у важкій вазі (1948, 1952)
