Але погодьтеся, “дистанційка” далеко не найгірше, що трапилося з нами в 2020-му. “Акула” зібрала історії кропивничан, які закінчилися благополучно завдяки тотальному онлайну.
Шарф для тата
На літніх канікулах бабуся пообіцяла навчити Софію Бадеху в'язати. Десятирічна кропивничанка з нетерпінням чекала поїздки в село. Але, як легко вгадати, коронавірус сплутав всі плани. Бабуся мала обмежити контакти з сторонніми. Батьки не стали ризикувати здоров'ям жінки похилого віку і відклали поїздку Соні до кращих часів. Але дівчинка запропонувала батькам вихід із ситуації.
— Софійка запропонувала купити бабусі смартфон і підключити Інтернет, щоб вони змогли не тільки розмовляти, але й спілкуватися по відеозв'язку. Спочатку ми боялися, що 76-річна жінка не зможе освоїти сучасний гаджет, але потім вирішили ризикнути. І все вийшло. Купили смартфон, доставили бабусі, сусід показав, як ним користуватися. В результаті ми постійно на зв'язку. Бабуся все літо знімала відеозвіти про врожай і заготовки на зиму, — розповіла мама Соні.
А Софія за літо під керівництвом бабусі зв'язала теплий шарф, який подарувала своєму татові на Новий рік.
Музика і COVID-19
Кропивничанка Марія Корнейчук грає на фортепіано з шести років. У 2020 році їй виповнилося чотирнадцять. Дівчинка подає великі надії в музиці і планує пов'язати з нею своє життя. Ще до початку коронавірусу Маша почала готуватися до участі в міжнародному музичному конкурсі. Тому, коли почалася пандемія, Марійка була в розпачі: в школу ходити не можна, а пропускати конкурс не хотілося. Стільки праці дівчинка вклала в підготовку. Організатори ж не планували його скасовувати, сподіваючись на швидкий кінець епідемії COVID-19.
— Коли в музичній школі вирішили займатися віддалено, по Zoom, ми сумнівалися, чи буде можливо досягти якогось результату. Адже вирішувати онлайн рівняння і відпрацьовувати техніку гри на фортепіано — це абсолютно різні речі. Але вирішили спробувати. Я посилено займалася вдома кожен день самостійно. А на уроках по відеозв'язку ми з вчителем коректували недоліки. Спочатку було незвично, але через пару тижнів ми втягнулися в новий формат навчання, — розповіла Марійка.
В результаті восени, коли ковідні обмеження були частково зняті, дівчинка приїхала в Київ, успішно виступила на конкурсі і посіла друге місце. Марія впевнена, що попереду її чекають нові перемоги, і рада, що в розпал пандемії не відмовилася від ідеї участі в конкурсі.
Прибуткова криза
На жаль, пандемія коронавіруу серйозно відбилася на доходах багатьох кропивничан. У одних знижувалися заробітки, інші втрачали роботу. Кропивничанин Денис Тканов близько п'яти років пропрацював IT-фахівцем в невеликій компанії. Але “коронакризис” серйозно підірвав роботу фірми, і керівництво прийняло рішення скоротити одного з двох айтішників. Вибір припав на Дениса.
Втрата заробітку в самий розпал пандемії — нелегке випробування. У цей час на ринку практично не було вакансій. Денис недавно взяв кредит, і, не дивлячись на те, що банк пішов назустріч і дав хлопцеві невеликі кредитні канікули, роботу потрібно було шукати. Борги збирати зовсім не хотілося. В зневірі він буквально цілими днями сидів в Інтернеті, розсилав резюме і читав книги з програмування, мало сподіваючись на результат. Надто вже похмурі перспективи малювали аналітики в випусках новин. Завзятість Дениса було виправдано. Через два тижні на нього вийшла велика компанія з Києва.
— Не виходячи з дому, я знайшов чудову роботу з зарплатою на 30% вище, ніж на попередньому місці. Хіба це не чудо! До того ж тепер я працюю з дому і не витрачаю час на дорогу. Планую знайти ще якийся підробіток, щоб швидше закрити кредит. Так що криза не завжди призводить до плачевних результатів, — поділився Денис.
Наталія Щербакова
