Андрій Ніколаєнко вже рік керує Кіровоградською областю. Досі мав би визначитися з власними пріоритетами, сформувати собі імідж або дати йому сформуватися, та заробити хоча б прізвисько яке-небудь. Але поки керівник Кіровоградщіни має вигляд (з поправкою на масштаб) приблизно як Дмитро Медведєв на посту президента Росії пару років тому. Для когось – як тимчасове непорозуміння, для інших – як промінчик надії на щось. Але найбільше до нього поки підходить визначення, яке найчастіше вживалося щодо Медведєва: местоблюститель. Людина, яка тимчасово гріє крісло для іншого. Або просто на ньому сидить, щоб хтось гірший або спритніший не загарбав.Андрію Івановичу так і не вдалося вийти з тіні Ларіна. Ну, зовсім ще свіжий приклад – згадайте, хто нарешті взявся розрулювати транспортне «покращення» в обласному центрі? Та Ларін, одразу після партійної конференції ПР оголосив про запуск маршруту «Центральний», про бездіяльність міської влади, помилки і т. ін. А сам Ніколаєнко так не міг? Не міг. Малий ще. Кишка тонка. Ти з наше покеруй, синку. У всій своїй діяльності Ніколаєнко, по суті, продовжує розпочате Сергієм Ларіним, додаючи до нього трохи «косметики». Приміром, «Центральний регіон» з'явився при папєрєдніке Андрія Ніколаєнка. При новому обласному керівникові, типу, щось з цим піар-проектом відбувається, – він перезавантажується, актуалізується, ще якось його ковбасить. У інших областях про ці проекти вже забули (а подібні були в кожній області, тільки називалися по-різному). У нас ще намагаються вдихнути подобу життя у цю писанину, але вже видно, що воно давно нікому всерйоз не треба, обтяжливе для багатьох, шкода, кинути не можуть – Ларіну поки що дороге його дітище. Про те, що сьогодні «ЦР-2015» – валіза без ручки, говорить хоча б той факт, що програмі цій хваленій уже три з половиною роки, а її досі не всі райони захистили. Очевидно, уже й не захистять. Не до цього зараз.Давно не горять очі у ентузіастів проекту «Купуй Кіровоградське». Власників сільських магазинів уже не «нахиляють» податкова і пожежники за те, що у них у продажу немає соняшникової олії імені Станіслава Березкіна. Пам'ятаєте ажіотаж і черги у «Соціальний магазин», що у Будинку побуту в Кіровограді? Ларін з Шаталовим туди через день заїжджали. Зараз, якось по-тихому, ціни там зрівнялися з іншими недорогими магазинами, а Ніколаєнко там не показується. На Жадова начебто новий «соціальний» з'явився, але його не помітили, підлий народ як і раніше в АТБ валить за покупками – там без цих «соціальних» понтів ціни нормальні.Чим, окрім продовження виконання старих проектів, займався Ніколаєнко? Ще разів п'ять прийняв різні корейські делегації, які від нас не вилазять останніми роками. Південні корейці із задоволенням їздять, хліб-сіль приймають. Розмовляють з нашими на різні приємні теми – інвестиції там, інновації, те-се. Але грошей, гади, не дають. Повірте найточнішому прогнозу – цього року знову приїдуть. І все, не більше, просто приїдуть.У перші місяці керівництва Ніколаєнка здавалося, що він зможе впоратися з проблемою «Олександріявугілля», і навіть зробить це своєю фішкою, чим захоче запам'ятатися. Не вийшло. Поки що доводиться тільки ніяково викручуватися і підбирати слова. Справа в тім, що ще пару років тому Ларін і мимоволі всі придворні таврували як попало Костянтина Жеваго, орендаря «Олександріявугілля». Причому, насамперед наголошуючи на тому, що він з БЮТ, вони всі там такі погані і т. ін. А Жеваго взяв і вийщов з БЮТ, а після останніх виборів він хоч і не увійшов у фракцію Партії регіонів, але голосує, як треба. І з ким треба, мабуть, усе порішав. І знову він орендар «Олександріявугілля». По чайній ложці віддає зарплатні борги, і треба зображати, що це заслуга влади, а недавно було так зручно на нього усіх собак вішати... Загалом, чекай, Олександріє, ще місяці чи й роки на вирішення своїх проблем. Ніколаєнку вже не до них. Своїх вистачає. У багатьох спостерігачів цілком резонно складається враження, що Андрія Івановича тупо ігнорують підлеглі, а часом і просто саботують. Ну, хто він такий для кабінетних зубрів, які сиділи на площі Кірова, коли Ніколаєнко ще був у пелюшках? Люди ГКЧП пересиділи, а вже цього залітного київського мажора і поготів пересидять. Він щось там пальчиком погрожує регулярно комусь недбайливому, прізвищ не називаючи, в основному. А висловлюється приблизно так: «У нас тут деякі відповідальні товариші вважають, що бога за бороду вхопили. Але ми їх на місце поставимо». Його слухають, але мало хто боїться. Немає жодних сумнівів, що головні рішення по області приймає не він. У тому числі й остання зміна двох голів райдержадміністрацій сталася з волі Ларіна, а то й зовсім Шаталова. Якось непомітно, невиразно, нечітко намалювався Ніколаєнко і як партійний чоловік. У Партії регіонів прийнято бути зубастим, нахабним, завзятим, навіть крикливим, щоб у тобі бачили ватажка. А тут його навіть Валерій Манухін перекрикує… Взагалі не зрозуміло, як Андрій Іванович у Регіонах опинився? Адже на місцевих виборах 2010-го року він став депутатом обласної ради за списками партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Партія влилася в ПР, ймовірно, Ніколаєнко теж. Але коли, чому не заявлено було про це голосно? Невже, не розгубивши залишків порядності, Андрій Іванович все ж соромиться членства у цьому формуванні? Чим поки що може запам'ятатися Ніколаєнко? Ну, дитячих майданчиків ще понаставляв. Добре, але їх уже стільки, що нові просто не сприймаються. Нового яскравого нічого не придумав, навіть якого-небудь, прости господи, мільйону чорнобривців. Можна сказати, що у нього все ще попереду. Тільки що? Ті ж сірі будні втілення в життя горезвісних соціальних ініціатив президента? Ах так, ще президентські вибори попереду. Чи потягне їх Ніколаєнко? З тієї точки зору, як бачать вибори донецькі товариші, навряд чи. М'якотілий занадто. Та ще й, здається, намагається залишатись більш-менш порядним. Можуть поміняти на правильнішого менеджера звідкись з Дебальцевого або Горлівки…