Мрія бути військовим
Ще зі шкільних років Дмитро Забажан мріяв стати військовим. І коли прийшов час обирати куди вступати, обрав Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації при Київському політехі. Закінчивши навчання, був направлений на службу до військової частини.
У Дмитра з дружиною армія на двох: він майор військової частини, вона - служить за контраком.
АТО не оминуло Дмитра. Коли донечці було сім місяців його відправили супроводжувати військові автомобілі зі зброєю та боєприпасами на схід.
"Армія –це його стихія. Ще в дитинстві мріяв стати генералом. Він живе та горить своєю професією", - каже мама Дмитра Оксана Забажан.
Діагноз, як грім серед ясного неба
Один телефонний дзвінок переломив життя родини на "до" та "після".
"Перед Новим Роком син став погано почуватися, почав задихатися. Перше, що спало на думку – коронавірус. Здавши аналізи, з’ясували, що результати не втішні, були погані показники крові", - розповіла мама військового .
Дмитро звернувся в Київський військовий госпіталь. Там пройшов перші обстеження. Його направили у відділення гематології і вже там, після повного обстеження, поставили попередній діагноз: мієлодиспластичний синдром (МДС).
Після цього обстеження в центрі трансплантації кісткового мозку підтвердили діагноз та видали довідку, що йому потрібна алогенна трансплантація кісткового мозку (один із видів пересадки кісткового мозку (від донора) . В Україні не має можливості провести таку операцію.
На сьогоднішній день родина зв’язувалася із багатьма закордонними клініками. Захмарні цифри пошуку донора, проведення операції, реабілітації та інше, змушують рідних шукати знову і знову. Лікування дороговартісне та непідйомне для родини Забажан, тому пропозиції деяких клінік поки залишають без уваги.
Турецька клініка "Anadolu" виставила рахунок 126 тисяч доларів. Обстеження, дорога, перельоти і тд затягнуть ще на кругленьку суму. Рідна сестра може стати донором, але вірогідність лише 25%.
"Він добрий та життєрадісний. Завжди усміхнений. Ніколи не проходить повз чужої біди. Коронавірус торкнувся нашої родини. Всі перехворіли, на жаль, втратили рідну людину. Помер дідусь Діми, мій батько. Син, погано почуваючи себе, приїздив до нас із Києва та допомагав, бо всі були в лікарні", - не стримуючи сліз розповідає мама.
"Тепер я точно знаю, що таке бути щасливим"…
Кожен розуміє значення цих слів у відведений для нього період. Кожен вчиться цінувати і по-справжньому дорожити простими речами, коли стається біда.
Дмитро говорить, що тепер розуміє, що значить бути щасливим:
"Це коли є сім’я, батьки, діти. Це прості земні речі. Коли ти здоровий, бо без здоров’я не можливі усі життєві радощі".
"Ми ростили, виховували дітей, вчили бути Людьми. Життя вносить свої корективи, в одну мить все може перевернутися з ніг на голову.
Я повірила в те, що у нас все вийде тільки після того, як ми звернулися до людей. Я зрозуміла, що разом ми зможемо все. Вся наша родина вдячна кожному, хто поруч, хто підтримує морально та матеріально, добрим словом, хто ділиться своїм досвідом пережитого. Нас оточує велика кількість добрих людей. Я молитимуся за кожного, хто підтримує нас в цей важкий час", - звертається Оксана Забажан до людей.
Усі, хто має можливість підтримати захисника України картка мами Оксани Забажан: Приват 5168 7554 5914 3174.
Телефон для зв’язку: 068 063 53 27.
Довідково: Мієлодиспластичний синдром (МДС) - група гетерогенних клональних захворювань, що характеризується наявністю цитопенії в периферичної крові, дисплазії в кістковому мозку і ризиком трансформації в гострий лейкоз.
МДС сьогодні є однією з найскладніших проблем гематології. Лише нещодавно лікування МДС вийшло за рамки підтримуючої терапії, що проводилася з метою полегшення симптомів.
Причини МДС до кінця не відомі. В основі патогенезу МДС лежить вплив факторів на поліпотентні стовбурові клітини, що приводить до появи в ній генетичних аномалій.
Фото надала Оксана Забажан.
Аліна КАТЕРИНЧУК.
