На днях відбулось чергове засідання у резонансній справі братів Дяченків, які вже третій рік сидять за ґратами нібито за замах на нардепа Станіслава Березкіна, хоча у справі немає жодного прямого доказу, який би це підтверджував. Цього засідання родичі та друзі братів, напевне, очікували найбільше, адже минулого разу прокурор Андрій Коваль заявив, що йому потрібен час, щоб вирішити питання щодо відклику обвинувачень чи зміни статті. Звичайно, всі сподівались, що прокуратура, як мінімум, відмовиться від підтримки статті 112 (замах на вбивство народного депутата), не кажучи вже про ряд інших, які також не підтвердились у ході досудового розслідування. Більше того, вони були спростовані експертами та навіть елементарними законами фізики, а відверта брехня слідчих СБУ тільки підтверджувала версію Дяченків про те, що справа проти них була повністю сфальшована, ймовірно, на замовлення вищезгаданого нардепа.Читайте також: Справа Дяченків: муляж вибухівки, порушення законів суддями та шокуючі махінаціїсторони обвинувачення. ФОТО, ВІДЕОВтім, прокурора абсолютно ніяк не зачепила така величезна кількість порушень у кримінальному провадженні, які буквально «кричали» про те, що воно шите білими нитками, і він, замість того, щоб відмовитись від підтримки такої, м’яко кажучи, сумнівної справи, просто змінив статтю із 112 (Посягання на державного чи громадського діяча) на п. 2 ст. 15 та п. 5 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб, який не був закінчений із причин, що не залежали від волі зловмисника). Тобто, представнику державного обвинувачення знадобилось кілька років для того, щоб з’ясувати, що Березкін ще не був у статусі нардепа, коли його підприємство незаконно проклало залізничну колію на земельній ділянці гаражного кооперативу Павла Дяченка. І тільки тепер він вирішив перекваліфікувати обвинувачення. Говорити про те, що це шокувало присутніх – це нічого не сказати. Ніхто навіть уявити не міг, що представник прокуратури здатен на такий цинізм, враховуючи, що на кожному судовому засіданні брати та їх захист спростовували версію обвинувачення, підтверджуючи свою доводи матеріалами справи. На одному із засідань навіть головуючий суддя Руслан Бурко помітив, що в одному із протоколів, який складав один зі слідчих СБУ, була за допомогою леза виправлена цифра у даті. Читайте також: Справа Дяченків: шокуюча брехня експерта та кримінальна відповідальність слідчих СБУза кривосвідчення. ФОТО, ВІДЕОПри цьому Андрій Коваль навіть не спромігся все це врахувати і, вибачте, просто вручив братам ту саму кримінальну справу, із тими ж порушеннями та свідками, лише зі зміненою статтею. Не дивно, що Дяченкам навіть не знадобилось часу для того, щоб побудувати свій захист, адже вони вже знали «нову» кримінальну справу напам'ять. Примітно, що коли Андрій Коваль передавав справу до рук Павла, то він чомусь почервонів від запитання «Не соромно, Андрій Васильович?». І хоч він і промовчав, реакція сказала сама за себе. Зважаючи на такий неочікуваний поворот у цьому судилищі, брати прямо звинуватили прокурора Коваля в тому, що він скоїв злочин, підтримуючи ці обвинувачення і фактично є співучасником фальшування цієї справи. Тому, на нього буде подана відповідна заява до Генеральної прокуратури з вимогою притягнення до кримінальної відповідальності.
До всього цього прокурор, на переконання обвинувачуваних, відверто збрехав, коли наполягав на продовженні строку тримання під вартою для братів Дяченків. Зокрема, Коваль сказав, що брати нібито «спотворювали матеріали справи своїми свідченнями». Але це взагалі ні в які ворота не лізе, адже Дяченки постійно давали одні і ті ж свідчення як до суду, так і під час процесу, на відміну від СБУшників, які постійно плутали свої покази або взагалі все забували. Також він наполягав на тому, що брати нібито впливали на свідків, хоча Андрій Дяченко уточнив, що ніяк не міг ні на кого впливати, бо вже сидів за ґратами.Читайте також: Справа братів Дяченків: масова амнезія, істерика та допомога судді співробітникам СБУ.ФОТО, ВІДЕОНе відставав цього разу від представника державного обвинувачення і головуючий суддя Руслан Бурко, який, не зважаючи на все перераховане, задовольнив його клопотання і залишив братів за ґратами ще на два місяці.
Тобто, надії на правосуддя цього разу також виявились марними і родичі просто не знали куди себе дівати. Вочевидь судилище буде тривати і далі. Складається таке враження, що прокуратура та суддя або зацікавлені у тому, щоб брати сиділи, або ж у цьому зацікавлений хтось ще, хто має на них якийсь вплив за допомогою матеріальних чи якихось інших «аргументів».
Андрій Вергуленко
