Вона у 90-х роках минулого століття романом «Польові дослідження з українського сексу» стартувала так успішно, що цей твір було визнано першим бестселером незалежної України.
На рахунку Забужко збірки поезій, прози та документалістики «Диригент останньої свічки», «Музей покинутих секретів», «І знов я влізаю у танк», «Новий закон Архімеда», «Автостоп», «Сестро, сестро» та інші. ЇЇ твори перекладені більш як 20 мовами.
Запросив письменницю у Кропивницький викладач місцевого педуніверситету імені Винниченка Олександр Ратушняк. Прибула гостя сюди, за її зізнанням, прямо з Парижа і на прес-конференції побідкалася, що в столиці Франції була неміряну кількість разів, а в таких мальовничих і недалеких від Києва краях як наші - вперше. Схвалила назву міста Кропивницький, однак зазначила, що забанений варіант Інгульськ був їй ближчим тому, що це гідронім, тобто пов'язаний з річками. А нинішній рівень розвитку екології та цивілізації такий, що на прісні водойми мало не молитися треба.
Представники медіа поцікавилися ставленням Оксани Забужко до письменницьких організацій (літератори України об’єднані в спілку, конгрес та асоціацію). Гостя відгукнулася про їх діяльність несхвально і у її відповіді навіть звучали слова «розікрали» та «розпродали».
Літературний вечір у театрі імені Кропивницького пройшов з аншлагом. Оксана Забужко прочитала уривки зі своїх творів. На моє враження, вони у авторському виконанні сприймаються краще, ніж друком. Може, тому, що за зізнанням письменниці, вона не вміє писати коротко. А в живій мові необхідні паузи створюються інтонацією. Справив враження на аудиторію уривок з оповідання «Альбом для Густава». Твір був написаний 12 років тому і виявився пророчим. Письменниця передбачила деякі моменти власної біографії та війну на Донбасі.
Про Донбас гостя висловилася в тому сенсі, що нинішня ситуація не в останню чергу виникла з економічних причин. Численні шахти тривалий час не модернізувалися і велика маса чоловіків, котра тільки й уміла, що добувати вугілля, у разі занепаду виробництва не мала б перспектив. Це породжувало соціальну напругу.
Чоловіки, зазначила Забужко, по мірі розвитку техніки витіснятимуться зі сфер, де раніше була потрібна їх фізична праця, а на нових виробництвах дедалі більшу роль відіграватимуть жінки. І в політиці також. Письменниця навіть боїться, що можуть з’явитися Гітлер та Сталін у жіночій подобі і суспільство їх одразу й не розпізнає, бо жіноча натура значно складніша від чоловічої.
Саме тому Оксана Стефанівна більше любить писати про жінок. Зокрема, її недавній твір «Після третього дзвінка вхід до зали заборонено» вона присвятила недостатньо, на її думку, дослідженим у літературі стосунками між матір’ю та дочкою.
Мова письменниці була образною і рясніла трохи незвичними українськими словами та фразами англійською. Щодо першого гостя зауважила, що їй дуже подобається мова української діаспори за нормами 20-х років минулого століття і не імпонують убогий словниковий запас та невправна дикція нинішніх радіо- і тележурналістів. А англійські слова для неї, певно органічні тому, що свого часу викладала в кількох університетах США.
Оксана Забужко переконана, що для розвитку високих зразків культури та мистецтва, включно з книговидавництвом, потрібен «державний дах». А для особистої популярності літератор мусить посилено торгувати фейсом, тобто світитися на різних презентаціях, фестах, вернісажах, у соцмережах і на зустрічах з читачами.
Зустріч з читачами в Кропивницькому Оксана Забужко завершила відповідями на запитання та автограф-сесією на власних книгах, які глядачі придбали тут же. А одна глядачка виграла збірку Забужко у лотерею.
Ніна Даниленко
