Квас — традиційний слов'янський напій отриманий способом «живого» бродіння. Об'ємна частка етилового спирту у квасі складає не більше 1,2 %.Згідно класифікації організації Beer Judge Certification Program, що займається підготовкою та сертифікацією суддів для проведення пивних дегустаційних змагань, квас є пивом, і відноситься до категорії «Пиво історичне, традиційне, місцеве». А в літню спеку майже кожен мешканець міста не омине можливість випити прохолодного квасного напою і далеко не всі прихильники квасу знають, що вживають пиво...А такого «пива», як виявилось, в нашому місті вдосталь. Як нам повідомив в інтерв'ю заступник начальника Кіровоградського міжрайонного управління Держсанепідемслужби в Кіровоградській області Віктор Заброда в Кіровограді налічується 115 точок продажу квасу. Здавалося б, що це досить велика цифра але, як виявляється, для Держсанепідемслужби це «насіння», адже Віктор Павлович запевнив нас, що всі ці пункти продажу працюють без порушень і жодних скарг ніхто і в очі не бачив. Дивина та й годі...До речі про дива... Як нам сказали в санепідемслужбі, квасна продукція та її виробництво відноситься до низького ступеня ризику і тому перевіряється лише раз на 5 років. Зважаючи на те, що квас – сезонний продукт, це, м’яко кажучи, не дуже часто. А навіть якщо і дочекатись такої перевірки, все одно об’єкт, який перевіряється має бути повідомлений про це за десять днів. Як ви розумієте, про об’єктивність таких перевірок можна лише здогадуватись. Щоправда є можливість позапланової перевірки за зверненням про порушення, але ж, як вже було сказано, у кіровоградської санстанції немає навіть однієї маленької «скаргочки» з початку сезону, а тому і перевірок відповідно теж немає... Все це наштовхує на думку, що єдиним критерієм для оцінки «добре» є лише відсутність скарг і ніщо інше.І дійсно, як можна нарікати і ставити під сумнів, що «все буде добре для кожного з нас», дивлячись на цих доблесних робітниць:
Не віриться, але ці жіночки виконують всі вимоги, які висуваються до співробітниць цієї сфери санепідемслужбою, а саме:1. В них при собі є медичні книжки2. Дозвіл або сертифікат на продукцію3. Сертифікат на відповідність нормам одноразового посуду4. Фартух5. Місця для миття рук і рушники, або (як вирішила наша СЄС) хоча б вологі серветки.
Все це, мабуть, якийсь «обман зору», бо інакше слова Віктора Павловича «в нашому місті із пунктами продажу квасу все гаразд», починають викликати сумніви. А хочеться сподіватись, що нам сказали правду, адже квас зараз п'ють кожен день дорослі та діти, і було б дуже неприємно, якби хтось підхопив, боронь Боже, якусь хворобу чи напився разом із квасом попелу з-під цигарок.Ще одним цікавим фактом є те, що за даними Управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення в нашому місті існує 136 об’єктів по торгівлі квасом і 178 місць для торгівлі на них, а це ще 21 потенціальна точка, яка не згадується Держсанепідемслужбою. Де ці точки? Можливо вони передумали продавати квас, а може зараз десь ховаються від вищезгаданої служби і реалізують продукцію без їх дозволу, як наприклад, на зупинці по просп.Правди напроти входу до Дендропарку, - невідомо.
В Кіровограді продають продукцію переважно трох виробників квасної продукції: ПП «Спецзовнішкомплект» (Світловодськ), ТОВ «Чорний ліс» (Знамянка) і ТОВ «Тристар» (Кіровоград). Ми вирішили провести невелике розслідування і перевірити власноруч цих виробників на якість сервісу та наявність відповідних документів.Говорячи про Світловодський квас, варто зазначити, що їх кеги дуже нагадують бочки ТОВ «Тристар». Можливо вони закуповують їх в одного і того ж виробника, а може це такий «маркетинговий хід» важко сказати, але є підстави вважати, що більше прав на володіння цими жовто-зеленими бочками має саме ТОВ «Тристар», адже в них і палатки відповідні і у реалізаторів є спеціальна уніформа. Що ж до документів і сервісу, то загалом враження склалось не дуже приємне. Продавці мали досить неохайний вигляд, одна з них навіть цигарку не викинула, коли наливала квас. Але спілкувались вони досить спокійно та привітно, і це трохи пом’якшило враження.
Щодо «Чорного лісу», то тут враження досить неоднозначне, адже в одній точці нам нічого не змогли відповісти і відверто нагрубили, даючи зрозуміти, що ті, хто вчаться на технологів постійно мають чисті руки і сумніватися в цьому – це хамство.
В другій нам надали всі необхідні документи, в третій взагалі був окремий кіоск, а в четвертій біля реалізатора «крутився» якийсь явно небайдужий чоловік і допомагав продавати квас. В цілому склалося враження, що виробник перевіряє свої точки вибірково і влаштовує туди різнопланових особистостей. Мабуть для контрасту або для того, щоб кожна точка продажу відкривала щось нове для споживача. Як би там не було, але не зважаючи на те є в реалізаторів документи при собі чи нема, бочки з квасом все одно виглядали досить брудними і цього вже ніяк не заперечиш. До речі заперечити це не змогли і самі продавці…
А от «Тристар», на відміну від конкурентів, нас приємно здивував. По-перше у всіх представників були всі необхідні документи, що саме по собі вже досить незвично. Деякі навіть продемонстрували для нас свої власні медичні книжки з підтверджувальними особу фотографіями. По-друге всі реалізатори були одягнені у відповідну форму і навіть мали обладнане робоче місце, тобто палатки з логотипом виробника. І сам зовнішній вигляд продавчинь нас приємно вразив – привітні, гарно вдягнені жінки охайними руками обслуговували покупців.
Висновки нашого розслідування щодо сезонної торгівлі у центральній частині міста є не дуже втішними для виробників квасу у Знам’янці та Світловодську. Все ж дуже хотілося, щоб товар, який користується найбільшою популярністю влітку, перевірявся і контролювався належним чином. І найголовніше - приносив прохолодну насолоду, а не загрозу для здоров'я.
Яна Левченко, Андрій Вергуленко, "Акула"
