«Легко любити Україну до глибини душі – треба любити її ще й до глибини своєї кишені». Так розмірковував про подальшу долю своєї країни наприкінці ХІХ століття успішний аграрій та меценат Євген Чикаленко. Саме той, що у його садибі – на сільській ряжанці та пухкій перині, підбитій сіном із запашних лугових трав, – відкисав після драм родинних й виробничих Михайло Коцюбинський, а Винниченко перекантовувався у часи безгрошів’я.І от колесо історії наскочило на знайомий камінь: Україна знову в небезпеці. На кону – її незалежність як держави. Потрібні гроші – серйозні, на армію. Адже там бракує бронежилетів, наплічних «розгрузок», шкарпеток, бинтів, батарейок та круп, і навіть поповнення телефонних рахунків. Тому сьогоднішнє лобове від «Акули» ми сформулювали ось яким чином: Скільки грошей зі своєї власної кишені або бюджету родини Ви витратили на допомогу українській армії?
Олена Горобець, менеджер міжнародної компанії, молода поетка та учасник кіровоградського
Артмайдану. Близько 200.
Дзвінками на «565» та передачами у військові частини. Благо, знаємо, хто напевне
донесе до місця призначення.
Вікторія Талашкевич, журналіст, редактор сайту «Тусовка». Та якось не
рахувала. Дзвінки на номер «565», інколи по кілька разів на день.
Володимир Панченко, літературознавець,
професор Національного університету «Києво-Могилянська
академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників
України. Мій син резервіст – 37 років,
зараз направлений на Схід. На тому тижні телефоном передавав, що стоять під
Полтавою, далі, напевно, буде Донбас… Мабуть, це і є наша основна родинна
інвестиція в Україну, її самостійне майбутнє і благополуччя. За сина, звісна
річ, тривожуся. Нас втягнено у гібридну війну – дуже підлу, штучну, але й ретельно
вирахувану. Вже ні для кого не є секретом, що Росія стягує сюди ракети й танки,
високоточну техніку; тамтешні наймайнці мають досвід воєнних компаній та підривної діяльності…
Синів телефоний рахунок поповнюю мало не через день, СМС-ки на «565» із
дружиною надсилаємо окремо.
Віта Атаманчук, заступник губернатора Кіровоградщини Олесандра Петіка. 250 гривень із зарплати перевела на рахунок благодійного фонду при Кіровоградській ОДА. Невеликі, звичайно, гроші, та все ж… Раніше набирала есемески, але спеціальний облік коштів, витрачених на це, не проводила. Мою родину поки що це ніяк не зачепило – синові лише 17, чоловік працює у силовій структурі. Але за українське військо ми, звичайно, вболіваємо.
Юрій Усатенко, приватний адвокат. Три тисячі передав кіровоградському
підрозділу «Донбас» на прапори, шеврони та інші речі, коли мій товариш був туди
зарахований. Жінка з дітьми регулярно набирають «565».
Свій громадянський обов'язок "Акула" також конвертує в есемески за номером "565"; в окрему коробку збираються гривні й копійки дисциплінарного штрафу за кожну лайку, сказану уголос... Щоправда, Путіна це не стосується. Коли набереться повна – розраховуємо також докласти на щось корисне.
Валентина Головань
