Однією з туристичних візитівок Одеси є так звані Потьомкінські сходи, що спускаються від пам’ятника Дюку до причалу. Ніякою видатною естетикою сходи не вирізняються, але періодично на них проходять зйомки художніх фільмів .Приїжджі люблять там фотографуватися і спостерігати за машинами далеко внизу та кораблями далеко на горизонті.
Цей спуск-підйом виник тому,що Одеса по відношенню до моря знаходиться на кручі. Кіровоград місто рівнинне і без моря, проте і тут є досить круті та довгі сходи, про які знають лише городяни,що живуть на вулиці Кременчуцькій (Нова Балашівка).
Сходи знаходяться дуже близько від людного місця - Ковалівського пляжу, проте їх з берега не видно за низькими кущами. Залазити влітку в ті хащі шашличники остерігаються через купи сміття, якого туди накидали їхні попередники по відпочинку на природі. Навіть коли на деревах немає листя, сходи з берега Інгулу проглядаються нечітко. Згори, з двору п`ятиповерхівки на Кременчуцькій, їх теж помітити складно-ховаються за парканом спортмайданчика.
Судячи з вишкрябаних на східцях написів, вони споруджувалися в кілька етапів з 1987 по 1990 роки. На схилі обриву уцілів фрагмент старого бетонного спуску. Нинішній варіант - металевий, у деяких місцях перила відсутні. Через сходи жителі краю Нової Балашівки скорочують шлях у центр через Ковалівку.
Якби сходи підрихтувати, пофарбувати і тримати довколишній схил у чистоті, то це було б дуже романтичне місце, особливо влітку під шатром дерев. Одначе наразі уявити в Кіровограді «нічийний» клаптик землі без сміття - то є фантастика ще крутіша, аніж схил прірви під мальовничими сходами.
Дана Готур
