Підтвердження тому, численні серйозні звинувачення на адресу Міністерства охорони здоров’я на чолі з Раїсою Богатирьовою навіть з боку її однопартійців-регіоналів. Шестеро з них ввійшли до складу створеної минулого тижня у Верховній Раді тимчасової депутатської комісії, що розслідуватиме факти фінансових зловживань, розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів, корупції при здійсненні державних закупівель, використання чиновниками МОЗ державних коштів та майна не за призначенням, а також недоліки організації в сфері охорони здоров'я, фармацевтичної галузі, ліквідацію існуючої мережі закладів охорони здоров'я, що призвело до масового звільнення медперсоналу, неналежне виконання державних цільових програм та комплексних заходів з охорони здоров'я, незадовільний стан реалізації проекту з впровадження екстреної медичної допомоги.
Поки ж депутати розбираються що до чого, та не зважаючи на те, що в пілотних областях експеримент не завершено, в інших регіонах сьогодні також тихою сапою «впроваджується» та сама реформа, за яку вони критикують Раїсу Багатирьову. Згідно з «інструкціями» профільного міністерства, до кінця року по всій Україні планують створити на базі дільничних лікарень та поліклінік - амбулаторії сімейної медицини. Кіровоградщина – не виняток. В принципі, право голосу в цьому питанні мають місцеві ради. Однак 17 з них уже дали відмашку, не побачивши ніяких підводних каменів. Від решти вимагають визначитися до кінця травня. Не поспішають давати зелене світло реформі первинної ланки медицини в Знам’янському районі. Знам’янська районна рада відклала її до кращих часів, бо через поспіх, із яким вона впроваджується в регіонах, сільська місцевість сьогодні може взагалі залишитися без медицини, кажуть депутати. Їх побоювання не безпідставні: нормативними документами МОЗу передбачено збільшення кількості лікарів загальної практики за рахунок скорочення середнього і молодшого медичного персоналу. І це в той час, коли лікарів у районі зокрема і в області в цілому катастрофічно не вистачає. В деяких дільничних лікарнях немає жодного! Та що там в дільничних лікарнях, як через неукомплектованість лікарями, мешканці Устинівського району змушені їздити в Долинську. При цьому в деяких селах відсутнє автобусне сполучення з райцентром. Люди змушені винаймати автомобілі, і платити щонайменше по сто гривень, аби з’їздити в Устинівку і назад. До Долинської ж з Устинівки можна дістатися маршруткою, що ходить раз на день. Попри ж запевнення керівництва Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації, що нікого скорочувати не будуть, побоювання є не тільки в молодшого персоналу, а й у лікарів. Адже, реформування первинної ланки медичної допомоги, тобто дільничної служби, передбачає розширення меж дільничних округів. Невдовзі нові округи охоплюватимуть по два-три собі подібні. За такої перспективи, вочевидь, на одного дільничного терапевта приходитиметься більше хворих. Відтак скорочуватимуть або ставки, або самих лікарів. Частина тих, хто залишаться, - самі змушені будуть піти. Адже переважна більшість лікарів дільничної служби – передпенсійного і пенсійного віку, і не взмозі будуть обійти всіх хворих пішки, якщо їхня кількість зросте в рази, як це роблять сьогодні. Молодь же не поспішає йти на 1300 гривень заробітної плати і надає перевагу фармацевтичній галузі, де і відповідальності менше, і зарплата більша. Для прикладу, в одній з міських поліклінік востаннє молодий лікар прийшов на посаду щонайменше 15 років тому. Про обіцяні ще попереднім губернатором Сергієм Ларіним матеріальні заохочення у вигляді доплат молодим медикам, які працюють в сільській місцевості, опитані мною молоді фахівці нічого не чули. Красномовний приклад того, як заохочують молодь, - лікар-дерматолог Новомиргородської районної лікарні. Під час одного з візитів Ларіна у цей район у передвиборчий період, для журналістів розіграли справжній спектакль. Уважний і добрий Сергій Миколайович поцікавився, чому дівчина така сумна, йому відповіли, що їй немає де жити. Ларін тут же дав доручення місцевій владі вирішити це питання. Вирішувалося воно понад два роки, бо в обіцяній квартирі мешкав голова райдержадміністрації. Коли через деякий час журналісти телеканалу «Інтер» приїхали поцікавитися, в яких умовах працюють молоді лікарі в сільській місцевості, зокрема, щодо забезпечення житлом, той повідомив, що лікарці нічого не винні, бо вона приїхала не за направленням, а з власної волі. І взагалі, вона зустрічається з місцевим хлопцем… Мовляв, нехай виходить заміж і буде з хатою. Більшість же медиків лякають не скільки нововведення, скільки людський фактор. Дільничних лікарів уже поставили до відома, що всі вони повинні будуть написати заяви про звільнення, а потім, мовляв, щоб їх взяли на роботу в амбулаторії. Однак гарантій, що всіх візьмуть, і керівництво не скористається нагодою, аби, керуючись якимись особистими симпатіями чи антипатіями, когось позбутися, а когось влаштувати на роботу – немає. В Кіровограді ще не забули перипетії з адміністративною реформою, і передають з уст в уста, як в окремих державних установах з працівників вимагали енну сумму грошей за гарантію залишитися на своєму місці.Те, що означає нове гасло, яке взяли на озброєння чиновники «гроші ходять за людиною, а не за ліжко-місцем», зрозуміти важко навіть медикам, вже не кажучи про їхніх пацієнтів. Зрозуміло одне, влада збирається по-новому, більш «раціонально» перерозприділяти кошти на медицину. Але за благими намірами криється чергова економія коштів на галузь, що і так хронічно недофінансовується. Вже традиційно високопосадовці апелюють до Європи, не враховуючи українських реалій. За словами профільного міністра, в Україні працює більше лікарень, ніж це потрібно населенню, передає Цензор-Нет: «Налічується 4,7 лікувального закладу та 80 ліжко-місць на 100 тисяч осіб, хоча в країнах Євросоюзу ці показники становлять 2,6 і 65 відповідно».У МОЗ очікують, що впровадження інституту сімейних лікарів у рамках реформи, знизить потребу населення в госпіталізації і навіть викликах швидкої. Це і допоможе скоротити кількість ліжко-місць. Тобто потрапити на стаціонар зможете тільки тоді, якщо ви тяжко хворі, інакше лікуйтеся вдома, чекайте на свого сімейного лікаря. Медики називають такі нововведення дурнею, адже захворюваність не можна спланувати, щоб передбачити, скільки ліжко-місць і відповідно коштів, потрібно буде завтра, а скільки післязавтра. У випадку епідемії, навіть того самого грипу, хворому доведеться цілий день чекати на свого дільничного або сімейного лікаря вдома, адже навіть у Кіровограді всього одна машина на дві поліклініки. Та й то, експлуатується більше для інших потреб. Водночас, Білорусія повністю зберегла радянську модель організації охорони здоров’я, за системою Миколи Семашка, і сьогодні за всіма показниками в цій галузі посідає перше місце серед країн СНД. Сергій НЕБОРАК, спеціально для медіапорталу "Акула"
