Кіровоградщина - край степовий і рівнинний, гір у нас нема і водойми мілкі, а в спеку деякі пересихають повністю. І все ж, незважаючи на зовсім не сприятливі для утворення водоспадів умови, летюча вода у Кіровоградському районі є. У селах Мальовничому, Бережинці, Обознівці, Карлівці, наприклад, «Акула» недавно писала про них.Всі вони техногенного походження, утворені на гідротехнічних комунікаціях. Знайти їх важко , перебувати поблизу небезпечно( звісно, не для екскурсантів же споруджувалися), але видовище вартісне. Справжнім королем місцевих водоспадів, у мокрі сезони схожим на гірські, є водоспад у селі Новій Павлівці на південь від Кропивницького. Наша команда знайшла цей водоспад на карті і вирішила пройтися до нього пішки .Рухалися по берегу ставка нижче дачного масиву «Новопавлівські Сади». Там на стику з кооперативом «Радист» на карті була дамба, перетнувши яку, ми якраз вийшли б на водоспад.
Дамбою цією закінчується так званий Гідролізний ставок. Він простягнувся на кілька кілометрів від села Карлівки. Шум водоспаду почули метрів за 400. Діло було навесні, яка видалася дощовою, отож там мало бути багато води. Вийшли на греблю, перелізли через велетенську трубу колектора, через яку мала зливатися вода з Гідролізного в Новопавлівський став. Здивувалися, чому води в трубі нема, наблизилися до жаданого берега і оторопіли. Дамба була недобудована, вода з Гідролізного зливалася вбік у широкий(не перескочиш)бетонний лоток і зникала серед гранітних брил. Спуститися з дамби вниз , пішли по берегу на шум, видряпалися на скелі і побачили те, що хотіли.
Потоки води ринули з кількаметрової висоти , пінявою громадою падати в круглий кам’яний котлован, а звідти вода сочилася вже струмком через кам’яний хаос і текла в нижній ставок. Було ясно, що водоспад утворився завдяки тому, що надлишок води замість колектора пустили через спеціально споруджений бетонний жолоб. Цю «хитру» воду в штучному руслі і не помітиш за кущами та деревами. Потік із жолоба потрапляє на виходи граніту і падає з них униз. Певно, через відвідний канал хотіли перекинути місток, щоб можна було дістатися на той берег. А тоді чи то передумали, чи це сталося в кінці радянських часів, коли все валилося і зупинялося.
Навернули кілька кілометрів через Нову Павлівку і глянули на водоспад з іншого ракурсу. Там нишпорило кілька дачників, кожної миті ризикуючи зірватися зі скель у глибокий вир. Ми туди не полізли, бо не належимо до відчайдушних екстремалів і іншим не радимо ними бути в таких місцях, де раптом щось і з мандрівником станеться, то ніхто не врятує.
На початку осені 2017 йшли на водоспад із думкою: весна та літо були надзвичайно посушливими, певно, рівень води в Гідролізному впав і водоспад просто зник. Одначе ні! Він став менш повноводним, але від того ніскільки не гіршим на вигляд! Довкола, як це характерно для нашого народу, валялися недоїдки, бляшанки, пляшки, пакети-сліди колективних пікніків. Вони, судячи з кількості покидьків , тут влаштовуються нерідко. Важко було вибудувати кадр так, щоб у нього не лізло сміття…
Гідролізний ставок, якому король місцевих водоспадів завдячує своїм існуванням , утворений на річці Сугоклеї. Вона впадає в Інгул у Кропивницькому в районі селища Гірничого. Виходи твердих порід на берегах Сугоклеї є і в межах обласного центру,зокрема, між Черняхівкою та Новоолексіївкою.Але водоспадів там нема - тільки перекати.
Ніна Даниленко
