Олена Гілевич:
"Від створення іграшок неможливо відірватися"

Усе почалося дуже давно. У мене мама займається пошиттям одягу, і я з самого дитинства сиділа та спостерігала, як вона працює. Згодом почала поступово долучатися до процесу: шила одяг для ляльок. А одного разу в Інтернеті я побачила текстильну ляльку Тільду, захотіла зробити її самостійно. Назбирала у мами обрізки тканин і зшила свою першу іграшку, яку в результаті подарувала сестрі. Орієнтовно я зробила п'ять виробів власноруч, а потім на рік закинула цю справу. Склалося так тому, що паралельно захоплювалася ще й малюванням.

У мене мама теж малювала. Інколи вона брала величезний шматок шпалер, вмикала для мене на магнітофоні казки та давала кольорові олівці.

І поки дорослих не було вдома, я весь час сиділа і малювала.

Зараз переважно працюю над портретами. Але не можу сказати, що до цього заняття у мене сильно лежить душа. Як правило, пишу картини раз на кілька місяців.

Якщо ж говорити безпосередньо про створення зайчиків, першу іграшку я пошила цього літа. Спочатку займалася цим виключно для себе, у мене навіть з'явилася така собі міні-колекція. А потім мама запропонувала шити іграшки на продаж. Я погодилася.

Здобуваю освіту педагогічному університеті на факультеті філології та журналістики. Не можу сказати, що навчання дається мені важко. У мене багато вільного часу, тому вдома з задоволенням займаюся створенням зайців. Інколи на вихідних настільки захоплююся, що можу шити зранку до десятої вечора з перервою на обід.

Мені абсолютно не набридає ця робота. Це саме те, що я знайшла для себе, тому що над портретами я так довго просидіти не зможу. Після однієї картини мені дуже довго не хочеться повертатися до малювання. Те ж саме можу сказати й про текстильні ляльки. Із зайцями все по-іншому.

Із кожним новим зайцем я бачу, що в мене все краще і краще виходить займатися створенням іграшок. Саме у моєї мами народжуються ідеї, а я їх втілюю у життя. Роблю все сама.

Мама лише може мені щось порадити. До речі, нещодавно вона запропонувала мені почати шити не лише зайців, а й інших звірят. Можливо, колись почну працювати над цим.

На створення одного зайця я приблизно витрачаю один день. Для себе помітила, що починати шити іграшки потрібно ввечері. Досить багато часу займає створення основи, одяг шити значно швидше. Під час створення основи використовую фліс. Натомість джинс чи бавовна ідеально підходять для виготовлення одягу. Коли заходжу в магазин тканин, можу декілька годин стояти та обирати матеріали для іграшок.

Це своєрідний відпочинок. Коли сідаю за роботу, забуваються усі проблеми та негаразди. Коли починаю шити, абстрагуюсь від усього світу й просто насолоджуюся процесом. Якщо для портретів чи ляльок мені потрібно шукати натхнення, під час створення зайців воно з'являється саме по собі.

Наразі у мене весь відпочинок йде на творчість. Нещодавно побачила, як виготовляють холодний фарфор в домашніх умовах – спробувала.

Не думаю, що мені набридне створювати зайців. До кожного виробу ти вносиш щось нове. Це дуже цікаво. Неможливо від цього відірватися. Вкладаю у них всю душу. З поганим настроєм ніколи не сідаю шити іграшки, лише з гарним. Чим кращі емоції, тим кращий заєць виходить. І ще хочу відзначити, що моя найбільша підтримка – родина та кохана людина. Саме їм я найбільше вдячна за те, що вони морально допомагають мені у всіх моїх починаннях.