Дарина Желіба про Шрі-Ланку:
брудна країна з привітними людьми

Я відвідала Шрі-Ланку у 2013 році. Це була моя перша подорож не в європейську країну. За півроку до поїздки почала збирати гроші (на той час це зробити було більш реально). Подорож виявилася неймовірно цікавою і складною. Було два перельоти, пересадка в Дубаї, і лише після цього ми потрапили до країни, яка спочатку зустріла нас не дуже привітно – ішов дощ.

Якщо говорити про перші враження, Шрі-Ланка – дуже дивна країна без цивілізації, але з дуже приємними людьми. Жителі спілкуються англійською, тому з мовним бар'єром не було ніяких проблем. До готелю ми їхали через якісь незрозумілі селища, у яких не існують правила дорожнього руху.

Якщо ти, наприклад, хочеш когось обігнати, водій двічі сигналить, при цьому всі автомобілі роз'їжджаються. Оскільки сама я – водій, у мене на той момент, мабуть, був дуже здивований вираз обличчя. Мені навіть подекуди було страшно їхати.

Як відомо, Шрі-Ланка – дуже брудна країна з мінливою погодою. Кожні півгодини обов'язково йшов дощ. Спочатку це було досить дивно, але потім ми перестали на це звертати увагу і просто насолоджувалися відпочинком. До всіх страв і напоїв додається дуже багато спецій, зокрема червоного перцю. Таким чином місцеві жителі загартовують свій організм.

Люди у Шрі-Ланці – дуже привітні. Коли повернулася в Україну, зрозуміла, що ми живемо набагато краще, ніж вони. У нас є елементарне: одяг та взуття. У них цього, на жаль, немає. Вони ночують у коробках прямо на вулицях. У місцевих жителів немає навіть нормального життя у нашому традиційному розумінні. Я кажу не про столицю, а про міста, які знаходяться поряд. Хоча в столиці гарно лише у центральній частині, а на всіх інших вулицях – багато бруду та сміття. Незважаючи на це, вони – щасливі. Окрім цього, місцеві жителі завжди посміхаються, оскільки вірять в те, що у них все добре. Ще тамтешні люди – дуже неймовірні. Вони обожнюють розповідати про свої родини.

Окрім цього, їм було цікаво дізнатися про наше життя. В один із вечорів одна дівчина попросила навчити її танцювати наші українські народні танці. Навчили, показали. Було дуже смішно дивитися, як вона намагається з нами повторювати. Але вона старалася.

Варто відзначити, з якою повагою у Шрі-Ланці жінки ставляться до чоловіків. Для них це господарі в домі. Натомість чоловіки намагаються максимально забезпечити свою родину всім необхідним.

Якщо говорити про їх релігійні уявлення, то жителі Шрі-Ланки – буддисти. Після подорожі в цю країну в мене кардинально змінилося духовне відчуття. Я відвідала один із місцевих храмів, у якому не було ні вікон, ні дверей. Це звичайна будівля, яка розташовується на березі океану на горі. У ній – одна кімната, де є чотири Будди та багато свічок.

Разом з наставником ми згадували дитинство, батьків і будь-які щасливі моменти. Головна особливість буддизму полягає у тому, що коли тобі погано, потрібно згадувати про найприємніші епізоди свого життя. Саме тому там і люди такі щасливі. А ще всі – надзвичайно дружні. Немає відчуття якоїсь ворожнечі. Навіть не знаю, чому так. Мабуть, релігія їх до цього спонукає.

Є багаті будинки, але вони переважно зосереджені в столиці. Тільки в центрі можна спостерігати за сучасним життям. Сама країна – дуже бідна. Коли я вийшла просто прогулятися по вулицям, мені було моторошно, тому що я побачила, наскільки бідно живуть люди. Вони сплять у коробках, працюють біля цих же коробок, ходять босяка. Незважаючи на це, вони живуть набагато довше, ніж ми, а ще набагато краще виглядають.

Магазини є, але вони також дуже дивні. Молочні продукти розташовуються біля алкоголю, поряд хліб з ковбасою, далі – солодощі. До речі, молоко у них коштує дуже дорого. Ми намагалися не експериментувати з незвичайними продуктами, а тому більше купували фрукти.

Автобуси також є. Вони у них називаються тук-туки. Транспорт без дверей та вікон. На всіх не вистачає місця. Хтось із вікна стирчить, хтось прямо на вході сидить. Правил дорожнього руху взагалі немає. Тук-туків просто неймовірно багато. Водії їдуть як їм заманеться.

Жителі Шрі-Ланки продовжують жити так, як жили їх предки. Природа як була дика, так і залишилася. Так, з'явилися готелі. Людям треба виживати, вони стараються догоджати туристам. Заради долара намагатимуться зробити для тебе все. Вони розуміють, що у туристів є гроші, тому якщо вони працюють, то максимально старанно. У нас в країні такого немає, ми не цінуємо те, що ми маємо.

Я поїхала туди як і відпочити, так і подивитися на щось нове. Відкрила для себе буддизм, а також людей, які завжди живуть із посмішками. У Шрі-Ланці досить багато туристів. Мабуть, європейцям уже не цікаво дивитися на те, що вони звикли бачити щоденно.

Там немає будівель з історичною цінністю як у Будапешті чи Люксембурзі. Але в них є історія саме їх землі, і вони цю історію бережуть. Незважаючи на бідність, Шрі-Ланка – цікава країна. Є щось у ній загадкове, тому туди дуже хочеться повернутися знову.