Історії успішних

Ігор Гусак:
"Летіти з гірки, як божевільний, набагато цікавіше, ніж їсти лимон"

музикант
Знайомтеся – Ігор Гусак, музикант.
Наш герой планує займатися творчістю усе своє життя. Але робить він це з певною метою: хоче залишити слід за собою.
1
Про бажання стати військовим і захоплення музикою
Починаючи з першого класу, батьки хотіли, щоб я був не просто маленьким хлопчиком, який бігає по вулиці та кидається палицями у місцевих собак, а тим, хто щось представляє з себе у майбутньому.

Через це мене привели на заняття у музичну школу. Я навчався грати на гітарі, але не ходив на сольфеджіо, тому що його просто ненавидів. Зате я регулярно відвідував педпрактику, і на мені тренувалися студенти з музичного училища. Тобто викладачів у мене було, грубо кажучи, цілий клас.

Після перемоги на всеукраїнському конкурсі на базі другого училища я зрозумів, що цьому мені варто присвятити життя. Я тоді вже почав відчувати, що музика – це моє.

Наприкінці п'ятого класу батьки забрали мене з музичної школи, думаючи, що музика заважає мені навчатися в школі.
Насправді нічого подібного не було. Але до класу дев'ятого-десятого я взагалі інструмент не брав до рук. Музика була для мене давно забутою. Я почав задумуватися над тим, що хочу стати рятувальником, міліціонером, військовим. Але хлопці з двору попросили навчити грати їх на гітарі. Так я почав згадувати музику.

Минуло кілька тижнів, і у мене назбирався список пісень, які ми грали щовечора. І так продовжувалося до закінчення 11-го класу. До випускного ми встигли сформувати з моїми однокласниками Ромою Губенком та Олежкою Голенком групу. Ми були найбільш рокерськими хлопцями у школі. Під час випускного у нас відбувся перший концерт. Після цього розпочалась групова діяльність. З'явилися думки про те, де взяти барабани, де проводити репитиції. Половина інструментів у нас були радянськими, барабанні тарілки були схожими на решето. Але це була творчість, і це було чарівно. Я зараз хотів би хоч на годинку повернутися туди, щоб згадати весь кайф.
Половина інструментів у нас були радянськими, барабанні тарілки були схожими на решето. Але це була творчість, і це було чарівно.
— Ігор Гусак
2
Про комерційну складову діяльності
Крім творчої лінії, я займаюся ще й комерційною. Поставив собі за мету заробляти на життя музикою. Є хлопці, які зі мною працюють і допомагають мені.
Зокрема з Андрієм Романюком ми працюємо вже три роки. Зараз немає ніяких грандіозних стрибків, але нам вдалося зібрати круту групу, учасники якої розділяють мої погляди та думки.
3
Про три варіанти розвитку подій
1
Вуличні музиканти
Перший – вуличні музиканти. Вони можуть бути щасливими тільки від того, що у них є хоч якась копійка. Для цього він кидає капелює і починає грати на вулиці. А справа кожного – йому допомогти. Але тут не може йти мова про почуття відповідальності. Якщо у тебе є сім'я, тобі треба йти та шукати роботу.
2
Музиканти на корпоративах
Другий варіант – музиканти, які займаються корпоративами. Для цього потрібно зібрати програму певних пісень, які є універсальними для весіль, день народжень, звичайних посиденьок. Спочатку ти запускаєш власну рекламу, а потім уже починає працювати сарафанне радіо.
3
Мегазірки
Третій варіант – стати мегазіркою, їздити по всьому світі та заробляти мільйони.

Особисто я хочу поєднувати перший варіант з третім.
4
Про бажання створити щось нове
Я хочу доносити за допомогою своєї музики емоцію. І чим більше, тим краще. Я – прихильник контрасту, судячи навіть по тому, які я роблю собі зачіски. У цьому я намагаюсь знайти якусь різноманітність та щось нове. А у 2016 році придумали вже багато чого.
Потрібно гарненько попрацювати для того, щоб придумати щось інакше.Мабуть, у мене творчість змішалася з життям. Я не знаю, добре це чи погано, хоча бувають моменти, коли потрібно сконцентруватися. Але летіти з гірки, як божевільний, набагато цікавіше, ніж їсти лимон.
5
Про натхнення
Натхнення беру абсолютно скрізь. Головне – залишити щось після себе на цій землі. Це все, чого я хочу.
Концерти, виступи, посиденьки – це все життя, а ідея – безсмертна. Ось я і хочу дати життя новій ідеї, про яку ще ніхто не думав.
6
Про музику як механізм
Я – меломан. У будь-якій музиці бачу свої особливі фішки. Той настрій, який передається за допомогою музики, я видивляюсь з різних сторін, кутів, деталей цього величезного механізму композиції.
І іноді потрібно взяти по крихті з кожного стилю і з'єднати їх. Можливо, тоді щось вийде.
8
Про успіх
Я не вважаю себе успішним, тому що мені є до чого прагнути. Успішність – це абсолютно абстрактне поняття, у якому відсутні чіткі рамки. Мабуть, я буду успішним тоді, коли залишусь задоволеним тим, що створив. Поки що у мене виходить експериментувати з музикою.
Я прагну стати успішним, але ця картина поки не намальована. До неї лише готуються пензлі. І для цього необхідні легка рука і безжиттєвість. Я тренуюся, щоб бути готовим до цього.
Made on
Tilda