Втрутитись зі своїми правками у календар червневих відзначань вирішив кіровоградський міський осередок компартії України – як виявилось, вона не розпустилася, – зібравши своїх симпатиків біля меморіалу Вічного Вогню на Фортечних Валах. Учорашня акція, анонсована пабліком Kirovograd_City (ВКонтакте) як "мітинг-реквієм, присвячений 74-ій річниці початку Великої Вітчизняної Війни", скидалася радше на полоскання кісток в ядучому формаліні прокремлівської пропаганди.
Віршовані рядки про виснажливі ночі біля мартену й катюші чергувалися із закликами негайно припинити "громадянську війну" на Сході України, відмовитися від допомоги західних країн ("нам должно быть стыдно кляньчить помощь у бывших фашистов") та домогтися реабілітації іміджу росіян в масмедіа. "Когда-то же мы все вместе добывали эту великую Победу. Почему сейчас выделяют именно Украину? А ведь сколько русских, белорусов полегло, а теперь с этими грузинами заодно, снюхались, – обурювалась літня мешканка Оситняжки. – Зачем русскими окупантами называете, ведь это мы убиваем свой народ на Донбасе. Стыдно, стыдно должно нам быть всем!".
Утім, фігуру мовного піке в стилі російського ''Life news'' блискуче відтворила інша пенсіонерка: "В 90-е годы, не имея работы, я жила в селе. По соседству жила женщина. Она сама из Западной Украины. Когда она узнала, как меня зовут, заплакала. Я говорю: "Тетя Параска, что такое? Почему вы плачете? – А у меня была сестра с твоим именем. И ее только по подозрению, что она встречалась с краноармейцем, заложили в кору дуба и били до тех пор, пока она не сошла с ума". А теперь рассказывают, что это герои (вояки УПА – авт.) – какие же это герои, скажите, пожалуйста? Спасибо всем, кто защищал нашу Родину, кто дал нам образование – безплатное, кто дал нам медицинское облуживание – безплатное, кто дал нам жилье, кто дал нам работу".
86-літній син полку Володимир Іванович Ковшов, який у подальшому пов'язав свою долю з армією, після війни відучившись спочатку в Харківському артилерійському училищі, а згодом – Калінінградському мінометному, пропонував посунути портрети героїв АТО трохи вбік, аби поряд на меморіальній стелі знайшлося місце для... Зої Космодем'янської. Старенький переконананий, що Україна з Грузією вдалися до зрадницького нападу на Росію, адже "иначе и быть не может".
Відповідно до Закону України "Про мирні зібрання", заявку на проведення мітингу комуністи оформили через Кіровоградський міськвиконком та УМВС області, представившись членами ГО "Гражданская перспектива"; у Kirovograd_City, щоправда, була вказана інша організація – "Левый Марш", що нині відбуває процедуру офіційної реєстрації Мінюстом. Попередньо вказана кількість учасників – 100, насправді вийшло майже в половину менше. Прийшли, здебільшого, колишні випускники Калінінградського мінометного училища, їхні дружини, діти та онуки, члени Організації радянських офіцерів, у минулому непосидючі лідери профспілкових ланок заводів, відставні слідчі міськвідділку міліції тощо.
Побоювання провокацій зі сторони лівих мобілізували рештки місцевої Самооборони на чолі з Миколою Джоганом та близько п'ятнадцяти молодих чоловіків-патріотів. Вони вирішили поспостерігати за колоритним дійством осторонь, в разі чого готові були навіть забезпечити громадський порядок, зважаючи на те, що на сторінці Інтернет-спільноти із понад 13 тисячами підписників ще за добу до події, тобто, у суботу, розв'язалася гостра дискусія з вживанням недрукованих зворотів.
За словами Юрія Грачова, керівника міської організації комсомолу, неспокійний час тотального перегляду громадських цінностей в Україні разом з ухваленим курсом на її декомунізацію ще жодним чином не зачепили ані його, ні, імовірно, членів політичної сили, яку він представляє. "Нашу организацию официально никто не запрещал. Нет, в СБУ на беседу меня не приглашали, не имел проблем в связи со своей деятельностью и неофициально. За товарищей, правда, говорить не стану. Как обеспечили явку на митинг? Да разными путями, через разные каналы, в основном Интернет. Если вас интересует, связывались ли мы с глававами квартальных комитетов – то скажу, что нет, с госструктурами мы вообще не сотрудничаем. Они нас почему-то боятся. Конечно, какие-то собрания мы проводим, но перед этой акцией такого не было".
Незабаром, 6 серпня, червонознамені знову скличуть свою "паству" на черговий "мітинг-реквієм" біля обеліску воїнам-прикордонникам на майданчику неподалік зупинки "Друкарня" (орієнтир – ТЦ "Плазма"). "Именно там когда-то пролегла линия обороны Кировограда, – відзначив Грачов, – мужественные пограничники погибли, чтобы этот город выстоял. Собираемся обменятся мыслями, помянуть их и возложить цветы".
Валентина Головань
