Лариса Онул: Вирішення проблеми з зовнішньою рекламою потребує комплексного стратегічного підходу
Без реклами нам, як відомо, нікуди. Людвіг Метцель, який у 1878 році заснував перше в Російській імперії рекламне бюро, висловив сакраментальну фразу - «оголошення є двигун торгівлі». Цей вислів в новому варіанті став гаслом величезної сфери підприємницької діяльності і довів свою істинність. На що б не впав наш погляд, він наштовхується на рекламу. Від неї проходу немає.
У Кіровограді давно намагаються привести цей засіб масової комунікації в якісь рамки, щоб було економічно вигідно для громади, інформативно, безпечно, в міру нав'язливо і естетично привабливо. Ось і недавно на засіданні Кіровоградського виконкому знову підіймалося питання відносно доцільності розміщення рекламних щитів на центральній вулиці міста та зовнішнього стану самих конструкцій.
Своєю думкою про ситуацію із розміщення зовнішньої реклами в місті, сучасний підхід до вирішення проблем та тенденції розвитку цього виду рекламного ринку ми попросили поділитися відомого кіровоградського політика, голову Наглядової ради «Корпорація «ХХІ століття» Ларису Онул.
- Лариса Анатоліївна, чому, на вашу думку, місцевій владі все ніяк не вдається розставити крапки над «і» в питанні функціонування зовнішньої реклами в Кіровограді. Адже сказати, що нічого не робиться в плані наведення порядку в цій сфері не можна, проте знову і знову виникають проблеми.
- Як і в багатьох інших сферах, тут ми спостерігаємо зіткнення різних інтересів. З одного боку, виробник зацікавлений в збільшенні кількості реклами та охоплення аудиторії, з іншого знаходиться споживач, у якого вона загрузла в зубах, а третю сторону займає місцева влада, яка намагається привести до спільного знаменника інтереси перших двох сторін та ще й поповнити міську казну. Погодьтеся, завдання не з легких. Тому питання потребує комплексного вирішення.
- Це намагалися зробити вже не раз. У 2009-му було прийнято Правила розміщення зовнішньої реклами в Кіровограді. У минулому році створили Комісію з координації заходів щодо впорядкування розміщення зовнішньої реклами на території міста. Але правила порушуються, рішення комісії ігноруються, а місто залишається спотвореним.
- Сказати, що нічого не робиться не можна. Обличчя міста потроху очищується, і все ж цього недостатньо. Перш за все, через відсутність якісного контролю за виконанням рішень міської влади і чутливого покарання за порушення правил. Це як історія з МАФами. Поки не буде прийнято політичне рішення, ситуація не зміниться. Адже збиралися створити схему розміщення зовнішньої реклами. Де вона? Тому я повторюся, потрібен стратегічний комплексний підхід.
- То що треба зробити, щоб і реклама була, і місто виглядало привабливим?
- Скористатися досвідом інших міст і досвідом іноземних колег. Як відомо, видів зовнішньої реклами маса: всім знайомі білборди і сіті-лайти, брандмауери і беклайти, піллари і пілони, мегаборди і суперборди, скролли і троли, відеоборди і холдери, дахові установки і призматрони. Вибір у рекламодавця величезний, поле діяльності у рекламників не менше. Важливо, щоб при розміщенні цих рекламних носіїв дотримувався головний принцип - безпека для здоров'я людей і архітектури міста.
Проте в нас ніяк не виходить перейти на європейську модель, коли зовнішня реклама є органічною частиною міського середовища, а оператори рекламного ринку - інвесторами і партнерами міських громад.
Зміна відносин держава – бізнес в рекламній сфері відбулася ще у 60-х роках минулого століття. Тоді власник компанії JCDecaux, яка нині є лідером світової оutdoor-індустрії, запропонував паризькому муніципалітету послуги своєї компанії по виготовленню зупинок громадського транспорту в обмін на право розміщувати на них рекламу. Він став родоначальником принципу Win-Win (Виграв-Виграв), що ліг в основу розвитку зовнішньої реклами в усьому світі.
Хіба відмовиться наш міськрада, наприклад, від ідеї, яку втілили в Лондоні. Там у «ніг» беклайтів розбивають маленькі садки з травою і чагарниками, за якими доглядають рекламодавці і власники рекламного носія. Я розумію, що у нас ще не скоро з'являться digital-екрани з онлайн-навігацією по місту або сіті-лайти з USB-роз'ємами для зарядки телефонів, проте сучасні зупинки з рекламоносіями вже з'являються. Шкода, що їх якість не дотягує до європейської, як і культура громадян, які розмальовують, ламають, знищують цивілізаційні паростки.
І все ж рекламщики - люди креативні. Впевнена, що вони при бажанні знайдуть багато найрізноманітніших рішень. Треба щоб їх ініціативу підтримала місцева влада. Або ж навпаки сама запропонувала операторам ринку нестандартні підходи. Не сумніваюся, що і жителям міста це сподобається.
- Давайте повернемося до питання про контроль за якістю і боротьби з нелегальними носіями реклами.
- Так, це актуальна проблема. За даними Асоціації зовнішньої реклами України, в країні в залежності від міста кількість нелегальних конструкцій становить 7-20 відсотків. Що становить приблизно від 500 тисяч гривень до кількох мільйонів недоотриманих бюджетами коштів того чи іншого міста в рік.
Щоб побороти це явище в минулому році АНРУ запустила загальнонаціональну Базу законних конструкцій для детинізації ринку реклами. Вона наповнюється об'єктами, розміщеними відповідно до законодавчих норм, із зазначенням адреси розміщення носія, типом конструкції і найменуванням юридичної особи власника. Від цієї ініціативи виграють усі: оператори ринку, муніципалітети і жителі міст. До речі, 292 конструкції, розміщені в Кіровограді, вже внесені в цю базу.
А в цьому місяці Асоціація представила на суд громадськості План практичного реформування ринку зовнішньої реклами Києва. Він представляє з себе систему практичних кроків державно-приватного партнерства на найближчу і довгострокову перспективу. Мета плану - реалізація проектів, які позитивно позначаться на зовнішньому вигляді столиці.
До речі, за такими планами працюють муніципалітети та оператори рекламного ринку в Харкові, Вінниці, Білій Церкві та Одесі. Впевнена, Кіровограду саме час почати переймати досвід.
Катерина Петрова
