24 листопада, відповідно до анонсованої в неті інформації, у Кіровограді збирали свій Євромайдан.Акція відбулась своїми силами, тобто, без додаткової медіапідтримки та дармового чаю від спонсорів. Користувачі найбільш популярних соцмереж – здебільшого, «Facebook» - просто постили фото й дописи на мікроблогах товаришів із київського Майдану. Інерціально хвилю загального невдоволення владою підняли події останніх двох-трьох днів. Як відомо, під час урочистостей на відзначення 80-их роковин Голодомору у гурті доповідачів «згори» журналісти не зауважили ані міського, ні обласного голів. Не дійшли до Валів і їхні зами. Натомість нещодавній УДАРівський мітинг зібрав близько двох з половиною тисяч людей…
Неділя, дві години дня за Києвом. Локація знайома – площа Кірова. За попередньою домовленістю, символіки жодної із активних у місті політичних сил заявлено не було, власне, як і спікерів від будь-якої із сторін. На цьому, зокрема, акцентував один із організаторів сходин, редактор інформаційного сайту «Гречка» Валерій Лебідь. О пів на 11-у ранку у залі Кіровоградського окружного адміністративного суду відбулось засідання за позовом виконкому міськради, предметом якого і стала заборона мирних зібрань під прапорами партій «Свобода», «Удар», «Батьківщина», «Партія регіонів». У результаті, позов було частково задоволено. На шкоду радикалам та УДАРівцям (заборона мітингів та поширення агітаційних матеріалів строком з 24 по 31 листопада і 31 грудня). Втім, одне велике знамено все-таки було – червоно-чорне полотнище вояків УПА, що потім стало елементом традиції української організації скаутів. Кілька хлопців, які між собою озивалися на псевдо, підбадьорювали натовп кричалками.
Якщо братися міряти на око, на бруківку «під пальцем» одночасно зійшло близько 200 прихильників євроінтеграції. Серед них – викладачі педуніверситету, студенти, вчителі, журналісти, літератори, актори й ветерани політичних клубів часів Народного Руху. Почали з гімну, закінчували всенародною піснею-агіткою від Вакарчука «Вставай». Виступи – пристрасні, але й дещо розгублені: мало хто сподівався, що кіровоградський Євромайдан взагалі не розженуть.
Ведучий ранкової телепередачі Євген Манженко почав з оцінки когнітивних здібностей керманичів держави і предметно пояснив, чому урядовці не почуваються своїми у Європі… Хоча і їздять туди на відпочинок. «Ви зрозумійте, тільки 10 відсотків проявляють якусь активність, решту 90 ми можемо ще підтягнути. Ви прийшли – отже, вже є органічною часткою європейської людськості».
Спеціальний кореспондент ТСН у Кіровоградщині Олена Шворак апелювала до простих, близьких кожному питань. Більш дешева і якісна, порівняно з українською, освіта у Польщі; нові можливості працевлаштування, доступний культурний туризм і т. ін. Тим часом громадський активіст і представник від бізнесу Олексій Хмара сформулював конкретні цілі зібрання на найближчі кілька діб. «Уряд має дати право народу на вибір шляхом Всеукраїнського референдуму. Адже вступ до ЄС – цілком справа нашого самовизначення, якості життя наших дітей у наступні десятиліття. І ми даємо їм на це рівно 5 днів. Нехай готують рішення, а інакше – тільки відставки і розпуск неефективної Ради!».Простояли не довго – взнаки давалася обставина стихійних зборів. Проте інтерес до акції не зник. Продовжили надходити польові новини з Євромайдану у Києві. Застосування сльозогінного газу, сутички з комуністами та міліцією, блокування руху міського транспорту і перша кров… Наступний Євромайдан планують скликати через Інтернет буквально на тижні.
Фото - Ліна Ярославська
