Більшість із нас практично щодня пробігають стрічки новин в Інтернеті, розгортають газету чи журнал, вмикають телевізор або радіо, щоб дізнатися, що відбувається у місті, у країні, в світі чи у якоїсь «зірки» в спальні. Ми шукаємо інформацію про те, яку чергову покращувальну міну підкладе під нас уряд, на якому базарі дешевше сало,коли настануть морози, по чому путівки на Мальдівські острови, як зіграло «Динамо» з «Ювентусом»…Ми хочемо знати якщо не все,то принаймні те, що може безпосередньо змінити наше життя…Щоб тримати нас у курсі, цілодобово бігають, їздять, мерзнуть на мітингах, місять грязюку люди з блокнотами, диктофонами та камерами –журналісти. Їм відомо про нас і про життя багато, а нам про них --майже нічого, хіба що кількох телевізійників знаємо в обличчя, і то більше шоуменів, клоунів, а не безпосередніх виробників інформаційного продукту. Кіровоградець Ігор Філіпенко вирішив нагадати землякам, кого вони читають, слухають та дивляться. В обласному художньому музеї відкрилася виставка його фоторобіт, головними героями яких є газетярі, телевізійники та Інтернет-журналісти. Експозиція охоплює період з 2004 по 2010 рік і приурочена до 55-річчя Національної спілки журналістів України. Автора робіт привітали голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук, голова обласної організації Національної спілки журналістів Юрій Сердюченко, директор художнього музею Тетяна Ткаченко, шанувальники та друзі --серед них, звісно, і зображені.Ігорю Філіпенку не треба було спеціально шукати моделей і просити їх позувати, він і сам журналіст(Інтеренет-ресурс «Фотоінформ») та фотохудожник, постійно крутиться серед колег. І поки вони думають: він знімає те, що вони збираються описати,Ігор ніби між іншим ловить у кадр і своїх колег, нерідко в курйозних ситуаціях. Люди нічого не підозрюють і тільки на виставці бачать себе у пікантних позах та неординарних декораціях. Ось Олег Шрамко заліг з фотоапаратом на якійсь скляній призмі. Ось Ніна Даниленко розсікає по Кіровограду в кінному екіпажі. Ось Сергій Бабенко зачудовано приглядається до музейної воскової фігури Юрія Гагаріна. Ще хтось бере інтерв’ю по вуха у снігу, ще комусь у кондитерському чи м’ясному цеху довелося одягти целофанові халати та берети, а ще хтось махає транспарантами на черговому Майдані. При виконанні службових обов’язків для історії зафіксовані Володимир Мощинський, Сергій Полулях, Світлана Орел, Валентина Левочко, Юрій Лісниченко, Валентина Остапчук, Геннадій Рибченков, Анатолій Безтака, Валерій Лебідь ,Ігор Демчук, Сергій Якунін, Роман Любарський, Володимир Бабич, Валерій М`ятович, ЮрійІлючек та інші їхні колеги. Також Ігор Філіпенко відзняв і деяких позаштатних дописувачів, у тому числі патріарха інформаційного жанру, що років 50 підряд друкувався в усіх кіровоградських газетах --Романа Миколайовича Дайдакулова.
Сніжана Казимирова
