У школах міста щороку проходять практику десятки студентів – майбутніх педагогів. І це логічно, адже теоретичні знання, якими б міцними й глибокими вони не були, принесуть користь лише тоді, коли будуть застосовані на практиці. Безпосередній контакт з дітьми, з колективом колег, перші уроки, успіхи і невдачі. На цьому шляху студент, фактично вчорашній школяр, безперечно, потребує підтримки, кваліфікованої поради, наставництва. Так завжди й було. Досвідчені вчителі весь час опікувалися молодими практикантами. І, ясна річ, отримували за це певні кошти, доплату, адже це витрачений час, робота. Але ось уже рік (дві практики), як ця доплата зникла. Чому?Я, як кореспондент сайту «Corrupt.ua», звернулася із запитом до начальника управління освіти Кіровоградської міської ради Лариси Костенко. Він був направлений ще 2 грудня. Відповідь датується шостим. На поштовому штемпелі – 12, а отримала лист фактично 23 грудня. Для чого такий довгий шлях, коли вказана електронна адреса і вже шостого можна було отримати відповідь? Згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації» на це дається п’ять днів.Та справа навіть не у термінах, а в суті відповіді: «Відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 8 квітня 1993 року №93, розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом, що розробляє вищий навчальний заклад і погоджує з базами практики. Оплата праці керівників практики від навчально-виховних закладів (шкіл, гімназій, та ін..) по керівництву педагогічною практикою студентів здійснюється за рахунок коштів вищих навчальних закладів, передбачених в кошторисах на практику за нормативами погодинної оплати».Це й так зрозуміло: педуніверситет укладав угоди з досвідченими вчителями, враховував, до речі, їхні категорії, і вони, передаючи свій досвід і допомагаючи молоді, могли заробити за одну практику від 300 до 450 гривень. За рік, відповідно, удвічі більше. То що ж, все-таки, сталося? З неофіційних джерел стало відомо, що з недавніх пір бухгалтерія педуніверситету не укладає договори з конкретними вчителями, а напряму – з управлінням освіти. Чи не про такий договір згадує Лариса Давидівна, пишучи: «Згідно з договором про проведення практики студентів КДПУ ім. В.Винниченка від 29 серпня 2013 року, оплата праці керівникам практики навчальних закладів міста зобов’язується проводити вищий навчальний заклад відповідно кошторису на практику».Виходить, педагогічний університет не виконує своїх зобов’язань? Чи управління освіти, отримуючи кошти, розподіляє їх так, що до конкретних учителів вони не доходять? Чи винні директори, які отримують кошти, але керівникам практик їх не віддають? Хто ж крайній у цьому ланцюжку? Сподіваємось, що Лариса Костенко найбільше зацікавлена, щоб його розплутати і щоб виділені ВНЗ кошти отримували ті, хто справді приносить користь у підготовці майбутніх педагогів.
