Наша держава і наша область опинилися в цій компанії за зеленими параметрами - співвідношенням між усією територією та площами, що зайняті лісом. В Україні це близько 17 відсотків, у більшості європейських країн у середньому 30, а у Фінляндії аж 73. В області - 7 процентів. Це 179 тисяч гектарів, і щойно до них додалося ще пів гектара(50 тисяч квадратних метрів). Акула про це вже повідомляла.
Хочеться назвати учасників акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», що відбулася в Оникіївському лісництві Маловисківського району. Це самі працівники лісового господарства, представники влади громадських організацій і медіа, а найбільше було школярів. Це діти зі шкільних лісництв із Оникієвого, Іванівки та Малої Виски і кропивничани - члени молодіжного парламенту та учні гімназії імені Олени Журливої (школа №3). Ця життєрадісна акція, що відбулася під заряджені позитивною енергією сучасні українські пісні та під радісний пташиний гомін, одночасно і радувала, і наводила на роздуми - чому у нас в області лісу стільки ж, як у напівпустельних спекотних країнах?
Розмови про те, що колись наш край був укритий непролазними джунглями - то казочки для легковірів. Інтенсивний лісовий покрив на півночі степу міг бути лише в першому тисячолітті н.е. (а зараз третє). Ліси зникали по мірі заселення територій – люди вирубували їх заради землеробства та на будматеріал. Довгі століття у наших краях були ліси тільки на території нинішніх Знам’янського та Олександрівського районів (Чорний ліс, Чута, Нерубайка та ін.). Половина лісів України висаджені штучно. Лісові масиви біля Кропивницького (Злодійська Балка, Салганні піски, Дубова Балка та Шервуд створені в кінці 50-х років. Уже після 90-х років появилися лісові насадження у Оситняжці, Олексіївці, Грузькому Кропивницького району. Чому все ж край заповнюється зеленими оазами повільно?
Одна з причин - родючі землі. Їх розорано 70 процентів усієї території області. Ліс росте довго, а соняшник швидко і дає прибуток щороку. Інший момент - посуха, багато дерев просто не витримують відсутності дощів. А ще - мізерне фінансування галузі з боку Державного агентства лісових ресурсів. Скажімо, на Кіровоградщині більш-менш пристойно живуть (сюди входить і вища зарплата) лише ліси у північній частині краю. Там більш сприятливі природні умови для вирощування на продаж саджанців дерев, декоративних кущів та квітів на продаж, ніж на півдні. У степових
районах у лісівників не вистачає ресурсу (кадрового також) на висадку нових лісів - вони ледве справляються з поточним доглядом існуючих зелених масивів. Комерційний інтерес до лісу в сенсі продажу ділової деревини – це теж справа для династій. «Дорослими ці дерева побачать уже ваші діти та онуки»,- сказала юним учасникам акції в Оникієвому начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко. А її перший заступник Олег Сердюк додав: «Дуби, наприклад, досягають найбільшої потужності і краси десь років через 70. До того будь-які новостворені ліси треба довго і старанно проріджувати, берегти від шкідників, зачищати міжряддя від агресивного підліску.Лісівники - це представники однієї з найшляхетніших професій. По-перше, їхня праця дарує людям здоров’я та задоволення. Ліс - це прохолода, волога, пташки, звірята, релакс і кисень. А по-друге, лісівники благородно стараються не для себе, а для майбутніх поколінь. За 14 років у області появилися ліси майже на 900 гектарах. Лише за перші місяці 2019 року посаджено крихітні деревця на 334 гектарах, а всього до кінця року на Кіровоградщині має зазеленіти 415 гектарів (понад чотири мільйони квадратних метрів) нових лісів.
Ніна Даниленко
