Щоближче кінець шкільної чверті, тим меншу відразу викликають вчителі, та й в іншому теж начебто попускає… Помітно «попускає» і студентів. На вузькому п’ятачку біля продуктової крамниці – через дорогу від машинобудівного коледжу – їх набилося близько десятка. І всі веселі, збуджені, із дивними, довгастої форми міхурами збоку курток. «Міхури» скляно цокають – хлопці регочуть. Пів на одинадцяту ранку. Пари ще йдуть.
А от цікаво, під час сесії вони так само бігатимуть за пивом до магазину? І наскільки тверезими видадуться канікули кіровоградських старшокласників? Промоніторити ці питання нам допоміг волонтер молодіжної організації «Пробудження», 16-літній студент вищу Сашко. З міркувань безпеки інформатора його ім’я у тексті змінене.
«Ой, та ні на який 101-ий нам, можливо, і їхати не доведеться. Перші дві пляшки я гарантую вже під нашою общагою. – запевняє хлопець. – Ловіть п’ятнадцятку, ставайте на Полтавській біля «Марго». Раніше продавали і про паспорт не запитували, а тепер що – враз чистенькими стануть? Бізнес є бізнес!».
Для рейду точками, де неповнолітнім відпускають у продаж алкогольні напої, ми обрали різні райони Кіровограда. І хоча пиво, відповідно до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, плодових та коньячних напоїв і виробів» до алкогольних напоїв не належить, тобто, винесене в окрему категорію, особам, які не досягли 18-річного віку, його теж продавати забороняється. Вочевидь, за рішенням парламентарів стоять конкретні і незаперечні факти. «Міф про відносну нешкідливість слабоалкоголки та пива на здоров’я, на превеликий жаль, є пігулкою омани для багатьох. – викладає свої спостереження Валентина Никифорук, завідувач диспансерного відділення Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру. – Тим часом, пивний алкоголізм вже давно обігнав горілчаний.
А про якість сировини, з якої виготовляють «янтарний напій», взагалі нічого втішного сказати не можна. Наприклад, щоб пінилось, замість натурального солоду в нього додають солі важких металів. Слабоалкоголка б’є по печінці – цирози, гепатити, дистрофія… Залежність виникає набагато швидше. Ось матеріали нашої звітності за останні півроку: у колонці «Особи від 0 до 18 років» стоїть тире – тобто, їх немає. Але ж і ви, і ми знаємо, що це не відповідає правді життя».Тим часом, ми з Сашком опрацювали першу координату нашого списку – кіоск перед 3-ім та 4-им гуртожитками педуніверситету, що на Полтавській. Хлопця без питань пустили до холодильної вітрини – вибрати, яке пиво йому смакуватиме краще. Розраховується. Та-дам: ось наш перший фотодоказ!
А за роз’ясненням, хто все таке має запобігати незаконним діям збоку продавців та власників торгівельних точок ми звернулися до начальника управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населенняКіровоградської міської ради Тетяни Бєлової. «Відповідно до Адміністративного Кодексу України дані повноваження покладені на працівників органів міліції. У разі, якщо правопорушення було зафіксоване неодноразово, – пояснює жінка – за їх поданням до департаменту ліцензування готується рішення про припинення або скасування дії ліцензії на продаж алкогольних напоїв. Та не зважаючи на це і наше управління, і Кіровоградський центр соціальних служб не стоять осторонь даної проблеми. Регулярно проводимо рейди, останній відбувся три тижні тому. Порушення, звичайно, виявляються і не поодинокі. Відверто кажучи, навіть не розумію причин, через які продавці й досі відпускають підліткам алкоголь у руки… Адже штраф сумою у 6800 гривень важко протиставити одній проданій пляшці пива за 6-8 гривень, чи не так?» На згортання алкогольної ситуації у Кіровограді мав працювати мораторій від 2010-го року, згідно якого у місті заборонено розкладати пивні намети. Проте мораторій мораторієм, а ріки хмільного питва всихати не збираються. Рішенням виконкому у квітні цього року була затверджена дислокація пивних наметів строком з 1 травня по 30 вересня в якості літніх майданчиків при закладах громадського харчування. До останніх, як уточнила пані Бєлова, віднесено кіоски громадського харчування, ресторани, кафе і вокзали. Зваживши, що приміщенню залізничного вокзалу не вистачає площі для розміщення буфету, міськрада дозволила розкласти намети обабіч. Мовляв, хоча б у такий спосіб пасажирам випадає підкріпитися перед дорогою. Спеціально вивчаємо асортимент одного із новоявлених місць громадського харчування. Чай заварний пакетований, крекери, чіпси, шоколадні батончики, насіння, соки, ну і, зрозуміло, випивка. Щодо наметів на територіях мікрорайонів Жадова, Попова, частин вулиць Героїв Сталінграда та Маршала Конєва – історія особлива. Чимало жителів Кіровограда напевно здивуються, дізнавшись, що формально не є городянами. Адже ця земля знаходиться у підпорядкуванні Соколівської селищної ради.
І все-таки чим мізкують, пробачте на слові, ці капосні продавці? За словами Сашка, випивку йому не погодились реалізувати лише касири центральних «АТБ» та «Сільпо». І чесно, згідно з буквою закону, просили пред’явити документ, що посвідчив би особу. Що ж – запитаємо ще когось із працівників торгівлі. «Взагалі-то працюю усього лиш чотири місяці, – коментує Ілона, продавець невеличкого магазину спиртних напоїв на муніципальному ринку «Черемушки», – В основному беруть горілку в районі 30-40 гривень, пиво за 7 чи 8. Яка клієнтура? Ну молодь – паспорт, до речі, я завжди питаю – чоловіки до сорока років, пенсіонери». На «Черемушках» вирішено було нікого не провокувати – цілком достатньо одкровень продавчині. Вирушаємо на 101-ий. Та на самому під’їзді побачили автозаправку. Цікаво, чи бути улову? Та-дам! Ані пива, ні слабоалкоголки там немає, натомість взяли пачку цигарок. Отже, порушення третє!Між іншим, пані Никифорук наголосила, що у більшості випадків лікування від алкоголізму зводиться нанівець через труднощі психологічної реабілітації. Навіть після курсу успішного лікування колишнім хворим доводиться навідувати диспансер ще 3 роки мінімум по 1-2 рази на місяць. Людину продовжують інструктувати щодо поведінки у ті чи іншій ситуації, фіксують найменше емоційне коливання, тривогу чи депресію, які можуть призвести до зриву.
Понеділок. Ранок. Пари. Для рівного числа просимо Сашка спробувати купити пиво на вже відомій точці, неподалік коледжу. І у черговий раз нам його продають. «Що ж ви собі думали? – криво усміхнувся Сашко. – Траву без проблем общагою розносять, а тут – звичайне пиво… Але на цю тему ви навряд знайдете свідків та інформаторів. Дурних немає! От про алкоголь і пишіть.». Сказано – зроблено. Навмисне залишаємо цей матеріал без висновків і тицяння пальцем у винних. Зрештою, пити, як і продавати заборонене чи не добачати фактів у себе під носом, – справа особистого морального вибору. Батьки, бережіть своїх дітей!
