Вона - не таке собі дівча-тінейджер з купою кольорового сміття у голові. Хлопці, прищики, завалена контрольна з алгебри і фатальний, як дзвін на пожежу, не той розмір сукні, підглянутої для випускного. Доки однолітки граються в першу любов, Розі опанувує мистецтво капуери, крутить у руках срібний кілок та бігає парком навкруг корпусів своєї академії. Усе подальше життя, згідно традиції славного роду дрампірів, їй належить присвятити охороні принцеси-чарівниці Ліси (Васеліси). А робити це зовсім не просто: звідусіль напирає нечисть, типу володарів стихій, що перейшли на бік зла, і примітивних кровопивець-стригонів. Обидвом дівчатам ніколи вчитися - не те, що фліртувати, - але обіцяний хепіендівський поцілунок у губи все-таки буде. І на своєму першому балі чорнявка Розі із гоноровою блондою Лісою, безперечно, запнуть за пояс усіх конкуренток...
13 березня Кіровоградський обласний благодійний фонд інвалідів "Соломон" спільно з міською огранізацією "Спілка незрячих Кіровоградського УВП УТОС", "Союзом інвалідів" та за сприяння адміністрації кінотеатру "Портал" провели чергову акцію - безкоштовний показ фільму для сліпих і слабозорих людей, а також глухонімих інвалідів. Цього разу, - голова фонду "Соломон" Андрій Небесний окремо зауважив, що з "Порталом" співпрацює доволі часто, - оформлено квоту на 85 місць. У цілому, глядачам і слухачам молодніжний екшн під назвою "Академія вампірів" прийшовся до смаку і немало розважив, хоча дехто й відверто його не зрозумів... "Знаєте, мені таке оцінювати важко. - ділиться враженнями пані Антоніна, жінка з вадами слуху. - Зараз, коли стільки смертей накрило країну, дивитися на ці бійки, очиська їхні червоні і т. д... Одна назва чого варта - "Академія вампірів"! Але ми знову зібралися разом, отак-от просто, по-дружньому спілкуємось між собою. У цьому плюс".
Звичайне життя, за словами Антоніни Михайлівни та її сурдоперекладача, пана Олексія (назвався Аліком), на превеликий жаль, такі плюси готує рідко. Сьогоднішній захід - пробний; труднощів у доборі жанру або режисера, які напевно задовольнять очікування різних вікових категорій, не буде. Проблема в тому, як відкоректувати будні. Людям з обмеженими можливостями доступні, здебільшого, механічні види ручної праці - слюсарі, токарі, збиральниці на фабриках, що виробляють побутову техніку і торгівельне обладнання. З молодих, кому пощастить, влаштовуються по супермаркетам мережі "АТБ" (кажуть, туди обов'язково беруть 2-3 інвалідів). Є й такі, що пиячать з безнадії...
"Особисто себе ні в чому обмеженою не почуваю, - відповідає Любов Слободян, виконавчий директор обласної організації інвалідів. - Працюю молодшим спеціалістом-юристом, і хоча зір навправду слабенький, звикла ладнати цю проблему за допомогою окулярів із спеціальними лінзами. Так, над паперами доводиться посидіти... У мене багато друзів як серед тих, що мають вади, так і цілком здорових. Аби людина була цікавою! Щодо фільму - ну екшн, молодічна комедія... Усім сподобалось! Принамні люди, з якими я перемовлялася під час сеансу, піддакували: "Нічого собі! Круто!".
Також задоволений проведеним заходом і його безпосередній організатор Андрій Небесний. "Просили, щоб і посміятися було з чого, і трошки про любов... Так і підбирали, намагалися догодити. Я ж давно хотів об'єднати компанії слабозорих і незрячих з глухонімими. І ось вони зустрілися. Це добре. А взагалі-то у нас багато чого відбувається: і по музеям ходимо, відвідуємо театр, влаштовуємо турпоходи та новорічні вогники. Весною, наприклад, відпочивали на Голубому Озері (Олександрівський район). Одним словом, живемо!"
