Перший заступник міського голови Кіровограда одержує потужні словесні стусани за колотнечу в сфері пасажирських перевезень. Група войовничо налаштованих осіб навіть вимагала зміщення Володимира Миколайовича з посади. А за що, дозвольте вас запитати? Замутив перекрій маршрутів не він. Тоді в Кіровограді куратором транспортної сфери був його попередник Василь Дзядух. Місцевий автобусний магнат. Це означає, що якимось боком (і навіть обома) теми пасажирських маршрутів він торкався. А пан Каніщев, перепрошую, і поряд не лежав. До того був головою райдержадміністрації в Новгородці. Гостьовим головою, бо жив у Кіровограді. Ще раніше – на комсомольській, партійній (звісно, радянській компартійній) та господарській роботах у місті Жовті Води (Дніпропетровщина). Ще очолював переробне підприємство в Маріуполі на Донеччині. А з нашим краєм раніше був пов'язаний тільки тим, що в Петрівському та Новгородківському районах продавалися буханці та булочки з його підприємств. Це я не пліток назбирав, це сам Володимир Каніщев розповів про себе в газеті «Украина-центр» у квітні 2013 року. Де в цій біографії хоч натяк на бодай поверхове знайомство з тонкощами міських пасажирських перевезень? Пан Каніщев зізнається, що мав справу тільки з міжміськими перевезеннями. Зважаючи на його попередню діяльності, то були вантажні.І ось такий посадовець, як кажуть на західній Україні, «був мусив» розплутувати клубки, яких напетелили його попередники разом з «варягами» – фахівцями з Харкова. Як би професійно вони не креслили схему маршрутів, це була робота втемну, адже Кіровограда вони не знали. Не знали його вен, артерій та капілярів, по яких на папері маршрутна ріка може текти рівно, а по життю виходить з берегів чи затягується мулякою.Теоретики!.. Я теж теоретично знаю, що мелодія з гітари видобувається шляхом биття п’ятірнею по струнах, але ж на сцену з такою музичною підготовкою не лізу…Втім, Володимир Каніщев не сам умостився в крісло першого заступника голови Кіровограда. І боюся, що навіть не мер Олександр Саінсус його туди посадив. Є документальні свідчення того, що тут постарався інший теоретик, котрому з Києва було видніше, де і як у нас великовмісні автобуси повзають, а де «богданчики» та «дельфінчики» шастають. Цього знавця злив йому ж підконтрольний медіаресурс – «Кіровоградська правда». Цитата зі статті Оксани Косарєвої від 4 липня 2013 року: «…куратор Кіровограда від обласної ради Олександр Шаталов написав у своєму блозі, що реформа транспортної мережі і житлово-комунального господарства, яку напрацювали фахівці, відверто саботуються. А у профільного заступника міського голови немає волі, аби зрушити вирішення проблеми. Тоді цей меседж громадськість сприйняла як сигнал того, що в оточенні мера скоро з’являться нові кадри. І вже наприкінці березня сесія Кіровоградської міської ради звільнила з посади першого заступника міського голови Василя Дзядуха. А на його місце призначила тогочасного голову Новгородківської районної адміністрації Володимира Каніщева». О дають! Блогер руками міських депутатів скидає ферзів з дошки і ставить нових! Для тих, хто не знає: Олександр Шаталов – колишній перший заступник голови Кіровоградської обласної ради. Його з Донбасу виписав сюди земляк Сергій Ларін, екс-голова облдержадміністрації і за сумісництвом також блогер. Обласного керма цим двом джентльменам видалося замало, вони з революційним пафосом кинулися перевертати все догори ногами на локаціях. На обласному телебаченні вигнали все керівництво та провідних журналістів, з театру імені Кропивницького виштурхали головного режисера, з обласної лікарні вижили головного лікаря – і це далеко не повний список жертв. Деяким із них поталанило – «безвільного» Василя Дзядуха призначили на аналогічну керівну посаду, доля інших потерпілих далеко не така щаслива. Ларін і Шаталов також пробували себе в ролі хореографів та ботаніків, оголошували Кіровоград танцювальною столицею України і нагинали всіх бюджетників у сорокаградусну спеку садити на асфальті чорнобривці… «За все хороше» на виборах до Верховної Ради кіровоградці пана Шаталова «прокатали», він разом зі старшим колегою перебрався на непогане місце в столицю і певно, ніяк не міг змиритися з тим, що от його вже тут нема, а життя все одно триває. Тому-то Олександр Шаталов уже дистанційно продовжив «гру в машинки» і кіровоградське міське керівництво, будучи підлеглим йому та Ларіну «по партії», мусило вловити натяк куратора і відреагувати. Отож, якщо вже кого й треба гамселити кросівками по транспортному місцю, то це ініціаторів пасажирсько-перевізницького путчу (вже, здається, зрозуміло, хто вони). А Володимиру Каніщеву з його безсумнівними менеджерськими здібностями не гріх би, коли вже посада «транспортна», поборотися зокрема за те, щоб водії автобусів та маршруток під час рейсу стежили за дорогою, а не одною рукою відслинювали здачу, другою тримали телефон і гнівно допитувалися, де це гуляють їхні подруги – а транспортний засіб у цей час котиться «на автопілоті». Коли б і чим не їхав увечері з вулиці Жадова до центру, завжди спостерігаю в прокуреному салоні подібну картину. Знайомий розповів, що втік із роботи на маршрутці тому, що там щодня доводиться лягати після півночі, а підніматися о четвертій ранку --такий режим. А коли водій в’ялий як тюльпан у глечику, де два тижні не міняли воду, то ні про яку безпеку пасажирів мови бути не може. Гадаю, що міському транспортному відомству під силу проконтролювати тривалість робочого дня водіїв. Не знаєте як? Звертайтеся, підкажу, як це зробити практично без грошей і малою кількістю контролерів. Р.S.Рахунок за свої адвокатські послуги я би хотів вручити Володимиру Каніщеву в автобусі, який востаннє за конкретний день відправляється з кінцевої зупинки на околиці справді о 23 годині. Маршрут 1-Ц не пропонувати!
