Жінки полонених спецпризначенців розповіли про свій біль в очікуванні коханих.
Наболілим дружини кіборгів поділилися під час прес-конференції, інформує кореспондент "Акули".
Катерина Глондар та Юлія Корінькова розповіли про нелегкий шлях, який вони проходять на шляху до визволення своїх чоловіків. Кажуть, сил боротися у них залишилося мало.
Їх чоловіків взяли в полон 16 лютого 2015 року в засідці на виїзді із Дебальцеве. І от вже 451 день українські військові перебувають у полоні в незаконних збройних формуваннях ДНРівців, і усі ці дні на них чекають вдома дружини та діти.
Юлія та Олександр Корінькови одружилися 10 лютого 2015 року, а вже 16 лютого Сергій потрапив у полон. Подружжя навіть не встигло насолодитися "медовим місяцем".
У Катерини та Олександра Глондар є двоє дітей. Катерина взнала, що вагітна вдруге, коли Олександр потрапив у полон. Зараз донечці сім місяців і батько її жодного разу не бачив, а от старша донечка, якій три роки, - щодня чекає на тата-героя.
Полонені телефонують додому один-півтора рази на місяць. Дружини говорять, що чують, як хтось присутній при розмові. Під час цих короткотривалих розмов військовополонені розпитують про родину та питають коли їх визволять з полону.
"Нам соромно, що нічого не можемо зробити. Нам немає чого сказати чоловікам. Чекаємо від Мінських до Мінських домовленостей. Ми їздили до Києва, пікетували посольство Росії, перекривали дорогу, записувалися на зустріч до Президента, але нас так жодного разу й не прийняли. Ми отримуємо одні відписки, у яких змінюється лише прізвища чиновників та дати", - розповіла дружина спецпризначенця Юлія Корінькова.
На горі цих жінок знущаються і псевдо-волонтери. Обіцяють "за винагороду" повернути чоловіків додому.
Дружини кіборгів у відчаї просять Порошенка про допомогу, адже сили боротися далі в них є, але втомилися від бездіяльності влади.
"Ми вигризаємо волю чоловікам і не маємо права бути слабкими! Ми вертаємося до вас (до Порошенка, - ред.), щоб ви нас прийняли і допомогли звільнити кадрових військових, які утримуються десь в Донецьку, де саме - ми не знаємо, але вони живі, це ми точно знаємо", - наголосили дві мужні жінки.
