Про це на прес-конференції, що відбулась у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розповіла власниця бізнесу Лариса Онул цього тижня, інформує «Акула».Історія почалася з того, що в червні цього року несподівано для власників з незрозумілих причин було накладено арешти на всі рахунки в банках та рахунки ПДВ. Так як слідчий по даній справі не зміг надати жодних пояснень, компанією було підготовлено клопотання про скасування арешту. Ухвалами слідчого судді Печерського суду 6 серпня клопотання були задоволені, арешти скасовані. А вже 9 серпня прокурор звернувся з повторним клопотанням про накладення арештів на рахунки, в результаті чого 18 серпня ухвалою суду повторно було накладено арешти. І тільки після звернення до суду апеляційної інстанції і за результатами розгляду апеляційних скарг 30 вересня та 1 жовтня ці ухвали вже вдруге були скасовані. За словами адвоката, дана ситуація – це цілеспрямована практика окремого підрозділу Генеральної прокуратури, який вирішив таким чином впливати на бізнес-середовища в Україні.Про відпрацьовану схему говорить також той факт, що, по даній кримінальній справі у судовому реєстрі є більше 700 ухвал про накладення арештів на кошти або на майно близько 550 компаній.
Зазначимо, що згідно з інформацією в базі судових рішень, раніше в апеляційній інстанції домогтися скасування арешту рахунків змогли також ще дві компанії - «Фіш Рітейл» та «Єдина система».«З моменту накладення арешту нікого з вказаних товариств не викликали на допит, не проводились будь-які слідчі дії, не проводились будь-які обшуки, допити, отримання інформації з банків, нічого. Тобто ми побачили, що накладаються арешти, а потім зі сторони прокуратури і ДБР нічого не відбувається – вони просто сидять і очікують. Це не має нічого спільного з кримінально-процесуальним кодексом, це є просто незаконне втручання в діяльність бізнесу,тому що, якщо слідчий чи прокурор може заблокувати діяльність компанії – він має повний контроль над нею. Власники підприємства завжди мають два шляхи: або пробувати добиватись правди в суді – те, що зробили мої клієнти, або «вирішувати», даючи «відкати». За цей час майже чотири місяці їх рахунки були заблоковані. Тому ми вважаємо, що про це не можна мовчати і така практика з боку Генеральної прокуратури має бути припинена.», - розповів адвокат Любомир Дроздовський.
«Я не розумію, чому державне бюро розслідувань висунуло на наші підприємства підозру, адже ми ніколи не брали участь у тендерах, не мали стосунку до державних коштів, не мали жодних державних дотацій на сільгосппідприємства. Ми вміємо вести свій бізнес чесно, що ми і довели в суді», - зазначила пані Лариса.
Як йдеться на сайті ДБР, у його підслідності перебувають найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів та ті, хто вчинили військові злочини, а не бізнес.
Арешт рахунків, по суті, – це блокування роботи компаній, адже здійснення будь-якої діяльності є неможливим. Така схема на сьогодні є досить поширеною в Україні. Нагадаємо, нещодавно про подібну схему у інтерв’ю «Акулі» розповів Олександр Дьоміч - заступник директора Кіровоградської нафтопереробної компанії, що також стала об’єктом свавілля правоохоронних органів:
«Нас не повідомляють про розгляд справ. Наші адвокати постійно намагаються відслідковувати внесення клопотань, закон говорить, що ми маємо право на захист і маємо право бути присутніми при розгляді цих клопотань, але ні суд, ні прокуратура не повідомляють нас як учасників кримінального процесу про розгляд. Ми два-три рази на день звертаємось до них з питанням, коли буде здійснюватись розгляд, і не отримуємо відповіді, всі ухвали приймаються без нас, відповідно, ми не можемо належним чином захищатися в судах. Печерський суд накладає новий арешт на майно підприємства, не викликаючи в судове засідання власника майна підприємства, тому що слідчий просить розглядати клопотання без власника майна», - зазначав Олександр.
Читайте також: Правова держава починається із кожного з нас