Сьогодні познайомимо вас з Геннадієм Нікішовим – керівником адвокатського бюро "Консільєрі".
Геннадій Нікішов займається адвокатською діяльністю близько восьми років. Він розповів, за що саме критикує політичні партії та як можна змінити ситуацію в Україні на краще. Окрім цього, пояснив, чому вітчизняній судовій системі необхідно сповідувати гуманні європейські принципи.
Звичайно, це був свідомий вибір. Але юридична практика буває різною. Після школи вступив в Херсонське училище міліції та закінчив Інститут внутрішніх справ. Працював юрисконсультом і на державній службі, і в приватних структурах. Потім отримав свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю. З 2008 року, власне, цим і займаюся.
Я практикую більше в кримінальних справах, саме тому до мене звертаються за захистом з кримінальних проваджень.
Це було досить спонтанно. Узагалі з тих пір, як став Янукович президентом, я розумів, що майбутнього в України фактично немає. Було зрозуміло, що ця людина веде нас до того, щоб ми втратили незалежність і перетворилися на протекторат Путіна.
Так сталося, що вийшов на Майдан. Ніхто цього не організовував. Це було досить спонтанно. Спочатку нас було мало, на пальцях можна перерахувати випадки, коли збиралося дійсно багато людей.
Більше позитивно, ніж негативно. Я розумію, що не може бути все одразу. Звичайно, хочеться трішки більшого і швидше. Не всі кроки мені подобаються. Але в цілому все ж таки бачу, що є позитивна динаміка.
Не з усім, можливо, згоден. Але це краще, ніж просто стояти на місці.
Це стосується ситуації в Маріуполі. Там йде розгляд справи щодо вбивства СБУшника в зоні АТО, де одним із обвинувачених, до речі, є адвокат. Але відбулося те, що закінчився термін дії ухвали про тримання під вартою. Однак поліція повернула підозрюваних у місце для осіб, які утримуються під вартою.
Це були абсолютно незаконні дії. Уся країна спостерігала за тим, що можна просто порушити закон, а потім називати це запобіганням втечі з-під варти. Насправді ніякої втечі не було. Люди знаходилися у залі суду. У нас є новопризначений Генеральний прокурор, який мав би на це відреагувати. Але реакції немає. Це дуже погано, тому що не можна благородної мети досягнути неблагородними методами. А Конституція кожному гарантує право на свободу.
Звичайно, а хто їх не критикує? Когось критикую за відвертий популізм, когось – за небажання проводити реформи. Є можливість, а немає волі. За це я їх можу лише критикувати. Більше ні за що.
Партії мають просто запропонувати нових людей, а суспільство – обрати. Але будемо чесними: наше суспільство любить популістів і гречку. Людям потрібно зрозуміти одну просту річ: вони мають своє життя робити, а не хтось. Якщо людина продається за 500 гривень чи за гречку, то вона не має права уже навіть і говорити про те, що її не влаштовує життя у цій країні. Воно його обрала сама.
Ми зможемо надіятися на краще тільки тоді, коли люди стануть розумнішими і будуть думати про те, що вони роблять. Для цього потрібно піднімати правосвідомість людей і поліпшувати їх добробут. Голодна людина не може бути розумною. Це теж факт. Думаю, що справжня демократія можлива тільки у заможній країні. Гідний рівень життя дає не тільки якісь привілеї, а ще й багато до чого зобов'язує. Коли людина щось отримує, вона слідкує за тим, щоб це не втратити, і починає думати головою.
Знаючи на практиці, які умови утримання в місцях, де люди чекають вироку суду, думаю, що це навіть справедливо. Зараз багато полеміки про те, що на волю виходять багато злочинців. Але у нас таке неквапливе правосуддя, і люди можуть до десяти років знаходитися без вироку суду у місцях попереднього ув'язнення. Власне ці закони і спрямовані на те, щоб таких випадків не було.
Негативне. Жорстокість породжує виключно жорстокість. Злочинців потрібно перевиховувати, показувати їм краще життя, але ні в якому разі не забирати його. А довічне ув'язнення цілком виправдане. Але суть його полягає не тільки у тому, щоб ізолювати злочинця від суспільства. Йому потрібно також дати умови для розвитку.
Звичайно, і не тільки на судову. Це має сприяти тому, щоб людина виправлялася. Часто потрапляють за грати не від хорошого життя. Давайте будемо чесними. У нас вкрасти в супермаркеті шматок ковбаси набагато небезпечніше, ніж вкрасти на один мільярд газу. Людина, яка краде в магазині їжу, явно це робить не від хорошого життя. І вона необов'язково є наркоманом чи алкоголіком. Вона може бути просто в складній життєвій ситуації. А через такий свій вчинок може потрапити за грати.
Треба допомогти їй для того, щоб вона інтегрувалася в суспільстві. А не так, щоб вона пробула термін, вийшла тільки з довідкою про звільнення. Що їй робити далі? Колишніх ув'язнених потрібно забезпечувати хоча б роботою. Для цього має бути сприятлива економічна ситуація, але держава має приділяти цьому більше уваги, ніж вона зараз це робить.
Найкраще – подорожувати. Мабуть, найбільше мене вразила подорож до Шрі-Ланки. Мені вона сподобалася, тому що там культура досить специфічна та самобутня. Ще був У Єгипті, Туреччині, Білорусії. Останнім часом більше читаю літературу фахову та релігійно-філософського змісту. Спортом займався все своє життя. Зараз у мене перерва, але сподіваюся, що вона не надовго все ж таки.
Я не дуже розумію значення слова “успішність“. Для кожного це щось своє, напевно. Я не знаю, чи успішний я, чи – ні. Але у мене все добре вдома, у мене є улюблена робота. Це такі складові, які у нашому житті займають найбільше часу. І на роботу, І додому я іду з задоволенням. Можливо, це і є успіх.
підготувала Ободовська Катерина
