У Кіровограді протягом трьох днів проходив ІІІ Молодіжний фестиваль аматорського кіно «Ранок». Конкурсні короткометражки з усього світу оцінювали досвідчені та знамениті члени журі. Одним із них був російський режисер, сценарист і актор Едуард Паррі. Користуючись нагодою, медіапортал «Акула» не міг не дізнатися про найцікавіші факти з життя молодого режисера.- Едуард, скажіть, звідки Ви родом? У Вас таке рідкісне прізвище - Паррі?- Я народився в Кемеровській області в маленькому місті Миськів під Новокузнецьком. А мій дід родом з прикордонних з Фінляндією районів. Під час фінської кампанії 1939 року його вислали до Сибіру. Коли я народився, мамі було 16, а батькові - 17 років. Ми жили в Бурятії, Сибір. А потім переїхали до міста Урай Тюменської області.- А Ви відразу відчули своє покликання чи любов до кіно прийшла пізніше?- У Тюмені я вступив до інституту на зовсім непов’язану з режисурою спеціальність. Провчився там всього два місяці, і в один сонячний день, прямо посеред лекції, встав і пішов. Після цього режисурою почав займатися не відразу, бо вважав таку роботу не дуже прибутковою. Я одружився, народилися двоє чудових синочків, і я в першу чергу заробляв гроші на утримання сім'ї. Мені приносив хороший і стабільний прибуток автомобільний бізнес, яким я займався. Та мене постійно докоряли думки, що чогось не вистачає…- А як Ви зрозуміли, що це саме кінематограф?- Дуже просто. Якось я випадково потрапив на знімальний майданчик, і коли побачив все, що там відбувається, у мене перехопило подих. І тут я зрозумів, що якщо не почну зараз робити те, що мені подобається, то наступного шансу вже не буде.- І що було далі?- Я пішов на Вищі режисерські курси і після співбесіди потрапив на інтернаціональний відбір до Еміля Лотян. Саме там і розпочалося моє справжнє творче життя.- Ваша фільмографія налічує чотири повноцінні режисерські роботи. Це «Острів непотрібних людей» (серіал, 2011); «О, щасливчик!» (2009); «Жовтий дракон» (ТБ, 2007) і короткометражка «Двоє» (2005). Розкажіть, будь ласка, як вони знімалися.- Мені було дуже приємно отримати нагороду за свій перший короткий фільм «Двоє». Це був один з головних призів фестивалю «Кінотавр». За фільм «О, щасливчик» я отримав головний приз на Міжнародному фестивалі незалежного кіно (WorldFest Houston Film Festival) м. Х'юстон та в 2010 році - приз за кращу операторську роботу на кінофестивалі «Дух вогню». Хоча я і допустив в роботі зі «щасливчиком» багато помилок.Більш за все мені сподобалося працювати над серіалом «Острів непотрібних людей». В основному, зйомки проводилися в Тайвані. Там на свіжому повітрі якось краще думається. І я зовсім «розійшовся», знімав в різних жанрах, проявив всього себе. Актори, доречі, також були захоплені своєю роботою. Вони дуже старалися і навіть трохи імпровізували.- А які корисні поради Ви можете дати молодим режисерам? Як Ви ставитесь до цьогорічних конкурсних робіт на кінофестивалі «Ранок»?- В цьому році конкурсні роботи показали вищий рівень, ніж в минулому. І взагалі, роботи виявилися чудовими, із деяких я навіть взяв щось і для себе.А що стосується порад, то я сам ще вчуся і зовсім нічого не знаю (сміється). Головне, для того, щоб отримати гарний результат, потрібно зняти просту зрозумілу історію, зі смаком, відчуттям ритму і емоцій. Кіно повинне зачепити. А все інше відточує практика і тільки практика.- Як працювати з акторами? Чи є особливі, так би мовити, прийоми?- Так, є різні підходи. Коли до мене приходять актори, то я зразу намагаюся зрозуміти, яка це людина, і який образ їй краще втілювати. Головне, не вимагати багато відразу, а ставити неважкі задачі. Робота режисера на майданчику не повинна бути диктаторською. Потрібно працювати з актором, прислухатися до нього і давати йому можливість реалізуватися.- З дітьми Вам працювати важче, ніж з дорослими?Першим таким досвідом був фільм, у якому я знімав свого сина. Оптимальною роботою дитини я вважаю не більше двох годин в день. На майданчику все має проходити у формі гри та провокації, для того, щоб дитина була зацікавлена і їй не було нудно.- Як Ви ставитесь до акторів у свої власних фільмах?- Я вважаю, що це геніально! Просто супер, коли людина може не тільки знімати і контролювати процес на майданчику, а й самостійно грати. Це дуже нелегко і таких людей мало, як режисерів Кіно з великої букви! І взагалі, робота режисера - тяжка річ. Він має робити все: і малювати картинку, і створювати атмосферу, і контролювати процес. Гарний режисер - це фантазер, організатор і директор.- Якого режисера роботи подобаються особисто Вам?-. Мені близьке кіно Шукшина.- Наостанок, хочу у Вас запитати про плани на майбутнє.- Мрію зняти хоча б одну свою картину. І я до цього йду.
