Якщо не заважають посадки, то кургани помітно за кілька кілометрів. А кілька десятків років тому їх було видно зі значно більшої відстані. Бо на багатьох курганах виднілися ажурні трикутники. Це геодезичні вишки, інші назви - тригонометричні знаки чи точки тріангуляції. З кожної такої точки повинні були потрапляти в поле зору ще дві. Мережа тригонометричних знаків утворювала трикутники приблизно однакової форми.
Ці вишки потрібні були геодезистам для визначення широти та довготи місцевості, для складання топографічних карт, для вимірів відстаней при плануванні комунікацій, доріг, каналів тощо. Дана практика застосовується вже шосте століття! Завдяки цим вишкам (там, де не було курганів, їх встановлювали на штучних насипах) старі карти, особливо військові , є досить точними.
У Хмельницькій області є кілька геодезичних пунктів так званої дуги Струве, що проходила через кілька країн і внесена до всесвітнього фонду історичного спадку ЮНЕСКО.
Наразі геодезична карта України з позначками точок тріангуляції є в принципі фейком, якщо, зокрема, брати околиці Кропивницького. Курганів тут десятки, а вишок нема. Можна припустити, що у них зникла необхідність з появою зйомок з космосу, навігаторів та виникнення супутникових карт. Однак досить накласти шар супутникової карти на шар точної топографічної карти того ж масштабу, як вималюються численні неспівпадіння. На карті це міліметри-сантиметри, у реалі - кілометри. Це тому, що Земля кругла, а знімок плоский навіть на тривимірних мапах. Також рельєф і конфігурація місцевості міняються завдяки вулканічній діяльності, землетрусам,зсувам,появі чи зникненню ярів, посадок, водойм, дамб,кар’єрів і для точного визначення координатів та відстаней точки тріангуляції не зайві. Вони корисні і як візуальні орієнтири.
Однак тригонометричні знаки виявилися потрібними і вандалам.
Металеві геодезичні вежі в 90-і та наступні роки було здано в брухт, дерев’яні просто погнили чи їх завалили чорні археологи. Але один тригонометричний знак уцілів.
Він височить на кургані під селом Бережинкою Кіровоградського району. Здалеку його можна прийняти за обеліск. А зблизька виявляється, що це вельми незвичайний. Геодезичний об’єкт. Від знищення його врятував матеріал( камінь) та глибоке занурення. Найпримітніше на вишці - залишки таблички, яка свідчить, що цей тригонометричний знак охороняється декретом Ради народних комісарів від 1921 року. Застереження свідчить, що вандалізм у наших земляків - явище, мабуть, спадкове. Напис зроблено українською мовою - якраз у період короткочасної українізації в перші роки радянської влади.
Переглянула ряд сучасних карт і не знайшла згадки про те,що цей тригонометричний знак є пам’яткою старожитності. Місцеві жителі (чи зальотні мародери) теж не виявляють пошани до вцілілого історичного артефакту. Біля підніжжя виритий глибокий котлован - певно, хтось або намагався таки викопати знак, або шукав там метал. А кілька дерев на кургані цього сезону хтось брутально попиляв.
Ніна Даниленко
