«Коли почалася антитерористична операція, я не зміг піти одразу. У мене хворіла мама і брат, потрібно було доглядати, а потім, коли їх не стало, я пішов на війну. У своєму житті, я встиг побувати і політиком, і помічником депутата, мав свій власний бізнес та сім’ю. На війну я пішов добровольцем, рідним сказав, що буду служити, тоді ще в Кіровограді. Але я їх обманув…», - розповідає Хох.
Чоловік каже, коли дружина дізналася правду, дуже плакала, а зараз змирилася з цим, хоча і телефонує по декілька разів на день.
«Коли дружина дізналася правду, вона дуже хвилювалася. Та і зараз не менше… Ми постійно на зв’язку. Вона мені телефонує по декілька разів на день, особливо коли подивиться щось по телевізору, то взагалі тільки й сидить на телефоні. Хвилюється… Але я думаю, що вона вже змирилася, що я на війні», - розповідає Дмитро.
Дружина Дмитра, Анна, каже, коли дізналася, що чоловік на війні відчувала лише страх.
«Страх відпускати свого чоловіка на війну під обстріли. Було дуже страшно… Захищати Україну це добре, але хто ж буде поряд з нами. У нас маленька дитина, він не бачить як вона росте. Приїжджає раз на рік та і говоримо ми дуже мало лише по 10-15 хвилин. Не вистачає...», - розповідає дружина.
Побратими та підлеглі Дмитра, називають його Віталійович. Наразі він командир взводу, старший сержант, у якого в підпорядкуванні молоді солдати. Дмитро розповідає, саме його молоді підлеглі змусили його змінити погляди на деякі речі.
«Цінності змінюються… Ти розумієш, все що було до цього – дрібниці. Я почав радіти чужим радощам. Одного разу я приїхав додому і в місті було якесь свято, на вулицях було багато людей, вони всі веселилися і раділи. У цей момент я зрозумів, що вони мають цей шанс - гуляти і відпочивати. Там інші умови, у тебе немає того, що є в звичайному житті. Раніше у мене було багато чого. Тут ти починаєш розуміти, те, що до цього здавалося важливим, тут це все немає значення. Важливіше за все - просто жити.
Зараз я по-іншому дивлюсь на молодих хлопців. Коли ідуть обстріли і 19-річному хлопцю кажуть сідай і їдь, а він через страх сідає, а машина не заводиться, він боїться, його переповнює страх, але він робить те, що йому сказали. Для нього виконати бойове завдання важливіше ніж власне життя. Хлопці, які зараз на війні просто виконують свою роботу, адже для них - це дійсно як звичайна робота. До цього звикаєш, адже розумієш, що не зробивши завдання, ти наштовхуєш на небезпеку всіх хто поряд», - ділиться Віталійович.
За цей рік в зоні антитерористичної операції Дмитро побував у різних місцях дислокації – Чонгар під Кримом, Широкий Лан, Піски і багато-багато інших. За цей період, він сотні разів побував під обстрілами. Віталійович розповідає, що в такі моменти ти ні про що інше не думаєш, крім того як врятуватися.
«Страх… ти думаєш лише про одне, де б сховатися, як заритися поглибше в землю. Коли ідуть обстріли ти нічого іншого просто не відчуваєш, окрім страху. Ти знаєш, що головне не панікувати», - говорить Хох.
«Ми воюємо проти професійно підготовлених військових, і хоч ми відповідаємо їм, але цього не достатньо для повномасштабної війни. До повномасштабної війни не готові ні Україна, ні Росія. Колись хтось говорив, що війну починають дипломати і закінчують теж вони. Але ми воюємо не з політиками - ми воюємо із всім народом. Поганих народів не буває… Росіян я можу тільки жаліти, вони не зовсім розумні. Ще ніколи війна ні до чого хорошого не призводила, навіть переможці не завжди ними є. Я пам’ятаю Радянський Союз… Війна проти Німеччини… Ми перемогли! Всі кричали, що ми поставили їх на коліна, але що ми отримали? Радянський Союз розпався… Його просто немає… А Німеччина? А Німеччина – Європа», - додає Дмитро.
Своїм прикладом Дмитро Хох показав, що не важливо скільки тобі років і що ти маєш, адже обов’язок чоловіка захищати свою родину та Батьківщину.
«Хлопцям, які хочуть захищати Україну я хотів би сказати - бійтеся, але йдіть. Чоловік проявляється на війні. Обов’язок жінки - народжувати дітей, а обов’язок чоловіка - захищати свою родину. Ніщо інше, окрім війни, не зробить з вас справжнього чоловіка», - зазначив Віталійович.
